Путін відхиляє заклики до мирних переговорів з Києвом — про це Reuters повідомили троє джерел, наближених до Кремля. Недавні удари українських дронів по нафтопереробних заводах і портах Росії лише зміцнили його рішучість продовжувати бойові дії.
Двоє джерел, які погодились говорити на умовах анонімності, зазначили, що Путін схиляється до ескалації конфлікту. Одне з них, яке регулярно зустрічається з президентом, говорить про «високу вірогідність» ескалації найближчими місяцями.
Ці слова прозвучали після того, як президент США Дональд Трамп у понеділок заявив, що Путін хоче завершення війни і що вирішення конфлікту «ближче, ніж багато хто думає». Минулого тижня Трамп провів окремі телефонні розмови з Путіним і Зеленським. У середу він зустрівся з Зеленським на саміті НАТО, де той повідомив, що обговорювали «ідеї щодо наближення миру».
«Вперто стоїть на своєму»
Одне з джерел, знайоме з позицією Путіна, повідомило, що він «вперто стоїть на своєму» задля захоплення решти українського Донбасу, де темпи російського просування цього року сповільнились. Нещодавно Путін різко відкинув пропозицію групи радників укласти компроміс на основі перемир'я вздовж нинішньої лінії фронту. Друге джерело повідомило: Путін переконаний, що Росія незабаром захопить Донбас.
У червні Путін публічно відхилив заклик Зеленського зустрітись і оголосити перемир'я.
«Росія готова до мирного врегулювання, проте має достатньо можливостей діяти самостійно і продовжувати спеціальну військову операцію», — заявив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков у відповідь на запит агентства.
Старший український чиновник, відповідаючи на запит до офісу Зеленського, зазначив: розвідувальні дані Києва за останні місяці свідчать, що Путін готується до подальших кроків у війні, а не до миру — зокрема нових операцій в Україні або можливого нападу на іншу європейську країну.
Ескалація і НАТО
Частина західних військових аналітиків вважає, що для захоплення Донбасу Росії знадобиться примусова мобілізація чоловіків призовного віку — непопулярний крок, на який Путін з початку війни не наважується.
Російські військові експерти дедалі відкритіше обговорюють ескалацію — у тому числі можливі удари по базах НАТО в країнах Балтії. Такий крок загрожує прямим зіткненням з очолюваним США альянсом і поставить під перевірку принцип колективної оборони.
За словами Джека Вотлінга з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI, Лондон), Росія може вдаватись до одиночних ударів — порівнянних із нещодавнім ударом дрона по Румунії — щоб посіяти напруженість усередині НАТО. «Росія не прагне воювати з НАТО. Але подібні дії можна використати, щоб розколоти альянс у питанні реагування», — зазначив Вотлінг. Він також додав, що загострення відносин з альянсом може дати Путіну обґрунтування для введення мобілізації всередині країни.
Удари і наслідки
Систематичні удари по нафтопереробних заводах, портах і складах на території Росії та окупованої нею України спричинили серйозну нестачу палива, наблизивши наслідки війни до мільйонів росіян. Рейтинг підтримки Путіна залишається високим, проте нещодавно, за даними опитування, опустився до найнижчої позначки з 2022 року.
За останній тиждень російські збройні сили двічі завдали масованих ударів дронами і ракетами по Україні, в тому числі по Києву, — загинули десятки мирних жителів. Москва заявила, що удари були спрямовані по військових об'єктах.
«Зона безпеки» і наступний удар
Виступаючи перед генералами в прямому ефірі минулого тижня, Путін заявив: удари України по об'єктах енергетичної інфраструктури означають, що Росія прагнутиме захопити більше прикордонних українських територій — поза межами Донбасу — як «зону безпеки».
Колишній чиновник міністерства оборони Росії Андрій Ільницький у колонці для «Комерсанта» від 29 червня написав, що ескалація може розпочатись зі знищення 30 великих промислових об'єктів України, зокрема металургійного заводу та Одеського порту. Наступна фаза, за його словами, може передбачати удари по базах НАТО у країнах Балтії та Румунії, а також по підприємствах у країнах ЄС, що виробляють для України далекобійні дрони і ракети.
Коментуючи цю колонку, прес-секретар Кремля Пєсков заявив журналістам, що Росія має зміцнювати власну безпеку і не може «заплющувати очі» на мілітаризацію Європи.
Втрати і ситуація на фронті
За останніми оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, з початку повномасштабного вторгнення на початку 2022 року загинули, отримали поранення або зникли безвісти близько двох мільйонів солдатів — 1,4 мільйона з них з боку Росії. Жодна зі сторін не оприлюднює дані про власні бойові втрати.
Цього року російським військам важко просуватись уздовж 1200-кілометрової лінії фронту: українські дрони нейтралізують чисельну перевагу Росії в живій силі. Останніми тижнями Росія повільно вгризається у східне місто Костянтинівку — одне з кількох у так званому «фортечному поясі», критично важливій оборонній лінії в Донецькій області.
3 липня Путін заявив, що російські сили захопили Костянтинівку. Україна це заперечила. Наступного дня під час розмови з Трампом Путін намагався переконати його, що Росія захопить решту Донецького регіону — близько п'ятої частини, яка досі перебуває під контролем України. За словами джерела, яке регулярно зустрічається з Путіним, той вважає встановлення контролю над регіоном питанням принципу — і «потребує якоїсь перемоги».