Наслідки українських ракетних і дронових ударів по енергетичній інфраструктурі Росії — від Москви до Чорного моря — помітні вже давно. Черги на заправках, нормування пального, зруйновані нафтопереробні заводи. Водіям в анексованому Криму заборонили повністю заправляти баки: пріоритет — військовій техніці.
Але ситуація стала настільки серйозною, що Путін вперше публічно її визнав. У вихідні президент Росії провів нараду з вищими чиновниками та керівниками нафтових компаній і говорив незвично відверто.
«Ви добре знаєте, що проблеми зберігаються — і для автомобілістів, і для підприємств», — сказав він. «На жаль, черги на заправках ще є, і знайти потрібну марку бензину не завжди вдається».
Він також згадав труднощі агросектору й попередив, що врожай «залежить від» виконання графіка постачання пального.
За даними «Медіазони», незалежного російського видання, 56 регіонів Росії запровадили обмеження на пальне.
Пізніше, в інтерв'ю державному телебаченню, Путін визнав, що удари України «очевидно створюють проблеми»: «Зараз ми бачимо певний дефіцит, — сказав він, — але він не критичний». Президент пообіцяв нарощувати виробництво засобів протиповітряної оборони для захисту нафтопереробних заводів та прискорити їх ремонт.
У Криму, за словами Путіна, залишається лише «кілька днів запасу» пального — але він «впевнений», що незабаром підвезуть більше.
Чому Путін визнав очевидне
Така відвертість нетипова для путінських заяв про хід війни. Але масштаб паливної кризи і широка суспільна обізнаність про неї не залишили йому іншого вибору — довелося визнати реальність, зберігши риторику про успіхи воєнних зусиль.
Визнання кримських труднощів — показовий момент. З початку окупації у 2014 році Москва перетворила Крим на військову базу і стратегічний плацдарм для контролю над Чорним морем. Звідти у 2022 році й розпочалося повномасштабне вторгнення в Україну.
В інтерв'ю Путін сам пояснив свою відвертість: Україна, на його думку, намагається розколоти російське суспільство і підірвати підтримку війни. «Ми не дамо їм такого шансу», — сказав він, додавши, що далекобійні удари «абсолютно не впливають на ситуацію на лінії фронту».
Київ оцінює удари інакше
Київ із такою оцінкою не погоджується: далекобійні удари розраховані не лише на те, щоб перенести війну в тил пересічних росіян, але й на те, щоб змусити командирів відволікати ресурси від фронту.
Останніми місяцями Україна б'є дедалі глибше по Росії — по Санкт-Петербургу і Москві, посилює атаки на Крим і прагне завдати максимальних втрат уздовж лінії фронту.
Кремль підтвердив: плани залишаються незмінними — домогтися відходу українських сил із чотирьох південно-східних регіонів, які Москва вважає своїми. «Наша позиція загальновідома», — заявив прес-секретар Дмитро Пєсков.
В інтерв'ю Путін стверджував, що Україна пропонує обмежити бойові дії та почати переговори — але розцінює це як спробу виграти час для перегрупування та переозброєння. «Наші контрудари вглиб України набагато потужніші і, відверто кажучи, більш руйнівні», — заявив він. Удари Києва, за словами Путіна, мали «врятувати» українську армію, яку він охарактеризував як «катастрофічно» виснажену. «Але рятувати київський режим — не входить до наших планів».