Поки Росія продовжує воювати в Україні, Путін прибув до Пекіна на зустріч із Сі Цзіньпінем. Одночасно Москва й Мінськ оголосили ядерні навчання, а бойові літаки НАТО вперше збили безпілотник над Естонією.
Путін у Пекіні
Через кілька днів після Дональда Трампа до Китаю прибув із візитом Путін. Його супроводжує делегація міністрів і керівників держкомпаній. На переговорах, до яких запросив Сі Цзіньпін, йтиметься про розширення стратегічного партнерства двох країн. Товарообіг між ними перевищив 200 мільярдів доларів — Китай є найважливішим торговельним партнером Росії як постачальника енергоносіїв.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц сподівається, що Сі вплине на Путіна в питанні припинення війни. «Ми не очікуємо докорінної зміни в стратегічних відносинах між Росією та Китаєм, але пов'язуємо з цим візитом надію, що президент Сі вплине на Путіна, аби той припинив цю війну», — сказав він після зустрічі зі швейцарським федеральним президентом Ґі Парменом у Берліні. Серед тем переговорів — новий газопровід «Сила Сибіру 2» через Монголію.
Ядерні навчання Росії й Білорусі
Міністерство оборони Росії оголосило тридобові навчання ядерних сил — понад 64 тисячі осіб відпрацьовуватимуть застосування балістичних і крилатих ракет. Союзна Москві Білорусь паралельно оголосила власні навчання. Київ назвав розгортання тактичної ядерної зброї на білоруській території «безпрецедентним викликом» глобальній безпеці та закликав союзників посилити санкції проти обох держав. «Кремль фактично легітимізує глобальне ядерне поширення й створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів», — заявило МЗС у Києві.
Дрон над Естонією: перший інцидент для НАТО
Румунські F-16 збили над озером Вирцьярв безпілотник, який порушив повітряний простір Естонії. Міністр оборони Ганно Певкур назвав це першим подібним випадком. Апарат, за наявними відомостями, українського походження — збився з курсу через російські засоби радіоелектронної боротьби під час удару по цілях на північному заході Росії. Київ вибачився перед Таллінном. «Москва робить це свідомо, супроводжуючи посиленою пропагандою», — написав речник МЗС Георгій Тихий. З березня українські дрони вже кілька разів порушували повітряний простір балтійських країн і Фінляндії — інциденти, спровоковані саме російськими засобами РЕБ.
Погрози Небензі балтійським країнам
Російський посол при ООН Василь Небензя звинуватив Україну в намірі запускати дрони з Латвії та інших балтійських країн і попередив, що членство в НАТО не захистить їх від відплати. Постійна представниця Латвії Саніта Павлута-Десланд відкинула ці заяви як вигадані. Заступниця посла США Таммі Брюс нагадала: ООН — не майданчик для погроз членам Ради. МЗС України назвало звинувачення «черговою серією неправди».
Удари по Росії та ракетні атаки на Україну
Українські сили атакували нафтопереробний завод «Лукойлу» в Нижньогородській області та нафтоперекачувальну станцію в Ярославській. Того ж дня Росія завдала балістичних ударів по Прилуках на Чернігівщині — двоє загиблих, понад 20 поранених, пошкоджено торговий центр і супермаркет. У Глухові на Сумщині від дронового удару загинули двоє чоловіків, четверо поранені.
Україна — енергетичний хаб стійкості для Європи
На конференції з енергетичної безпеки в Берліні міністр енергетики Денис Шмигаль запропонував включити Україну до планування загальноєвропейської системи як «континентального хаба стійкості». Цієї зими імпорт електроенергії з ЄС покривав до 20% споживання в критичні дні. Гендиректор ДТЕК Максим Тимченко повідомив, що компанія чотири рази відновлювала 90% генерації після знищення 80–90% потужностей на п'яти електростанціях. Міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль назвав антикризове управління України прикладом і заявив, що Германія може вчитися на цьому досвіді для захисту власної критичної інфраструктури.