Росія нарощує кількість і інтенсивність повітряних атак на Україну. Запаси ракет для систем ПРО скорочуються. Австрійський військовий аналітик полковник Маркус Райснер дав інтерв'ю ntv.de — про катастрофічну ситуацію з протиповітряною обороною, реальні втрати та шанси на перемир'я до листопада.
«Катастрофічне становище»
ntv.de: У липні Росія посилила авіаційні удари по Україні. В ніч на суботу, за словами президента Зеленського, вдалося збити лише одну з 27 балістичних ракет. Чи вичерпані запаси ракет-перехоплювачів?
Маркус Райснер: Україна перебуває в катастрофічному становищі. Саме тому під час свого візиту до американського президента Зеленський намагався переконати Дональда Трампа поставити 300 ракет Patriot. Це дозволило б Україні протриматися протягом найближчих місяців і зими — доки країна сама не налагодить власне виробництво.
ntv.de: Що з системами ПРО, які постачали європейські країни?
Райснер: Можна вважати, що для цих систем ракет уже майже не залишилося або немає зовсім. Саме тому Зеленський різко розкритикував не лише США, а й Європу. Для європейської системи SAMP/T обсяги виробництва навіть на п'ятому році війни так і не були суттєво збільшені. США виробляють 650 ракет Patriot на рік і вже розмістили замовлення, щоб утроїти виробництво впродовж наступних кількох років.
ntv.de: Чи США справді утримують значну кількість Patriot у резерві?
Райснер: У військових є поняття «стратегічний резерв» — арсенали, які не передаються іншим країнам, щоб у разі нападу на власну територію чи найближчих союзників мати змогу відбити кілька атак поспіль. Для цього утримується щонайменше тризначна кількість ракет — саме на них Зеленський, очевидно, і натякав. Інститут CSIS оцінює, що з лютого американський запас Patriot скоротився приблизно з 2300 до близько 800 одиниць. Це наслідок війни між США та Іраном: Іран уже кілька місяців регулярно атакує американські бази в Перській затоці. Попри це, США могли б передати ракети Україні — але політичної волі для цього немає.
ntv.de: Чому?
Райснер: Схоже, Трамп тисне на Зеленського, відмовляючи в поставках. Водночас він намагається схилити Москву до переговорів, продовжуючи надавати Україні дані цілевказування і розвідки для ударів по Росії. Показово й те, що Зеленському не дозволили зустрітися в США з Ілоном Маском, аби обговорити розширення використання супутників Starlink. На мій погляд, американський президент хоче змусити обидві сторони до припинення вогню — бажано ще до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада.
ntv.de: Чи це реально?
Райснер: Принципово так, оскільки тиск на обидві сторони зростає. Росія не зможе нескінченно витримувати постійні удари України. Але спочатку настане зима, і для України вона буде ще тяжчою, ніж попередня: через атаки на інфраструктуру країна вже зараз не може виробляти достатньо електроенергії для холодного сезону. Саме тому українська сторона давно відмовилася від усіх максималістських вимог. Про повернення окупованих територій мови вже немає. Зеленський тепер вимагає лише припинення вогню, підкріпленого надійними гарантіями безпеки. Але й на це Путін поки що не погоджується.
Мобілізація і реальні втрати
ntv.de: В Росії ходять чутки про нову хвилю мобілізації. Чи Путін теж під тиском?
Райснер: Росія мобілізує безперервно. Але так — Україна теж побоюється, що після виборів до Держдуми Москва може призвати ще до 300 000 чоловіків. Армії їх спочатку треба навчити й екіпірувати — утім, там особливо не переймаються виживанням власних людей на фронті. При цьому навіть зі значно більшою кількістю солдатів Росія не зможе прорвати український дроновий заслін. Для України, однак, залишається величезною проблемою те, що вона сама не може забезпечити достатню кількість бійців на лінії зіткнення.
ntv.de: Зеленський нещодавно назвав цифри: 50 000 загиблих українських солдатів, 700 000 загиблих росіян. Чи варто їм вірити?
Райснер: Ні, я не вважаю ці цифри реалістичними. На українському боці є десятки тисяч зниклих безвісти. Про це пишуть навіть в Україні, через це відбуваються протести. Родичі зниклих не отримують тих самих виплат, що сім'ї солдатів з офіційним свідоцтвом про смерть. Реальна кількість загиблих і зниклих безвісти українських військових насправді сягає сотень тисяч — хоч число загиблих росіян іще суттєво вище.
Замах у Москві
ntv.de: У вихідні в Москві стався замах. Що за ним стоїть?
Райснер: Навіть якщо загибель офіційно не підтверджена, замах, схоже, був спрямований проти командувача російськими повітряно-космічними силами Олександра Чайки. У минулому спецпідрозділи і спецслужби України неодноразово ліквідували людей у Росії. Знищення ключових фігур у збройних силах покликане підірвати командний потенціал армії. Крім того, подібні замахи сіють недовіру і страх серед офіцерського корпусу — і це сталося прямо в Москві.
Авіабомби, фронт і удари по Росії
ntv.de: В Запоріжжі російська керована бомба влучила в житловий будинок, вбила щонайменше одну мешканку і поранила понад 30. Чи велике місто переходить у так звану зону смерті?
Райснер: Драматичні наслідки керованих авіабомб регулярно залишаються поза увагою ЗМІ. Росіяни пускають їх з безпечної відстані до 170 кілометрів, хоча більшість атак відбувається приблизно з 60 кілометрів. Україна просто не може знайти відповідь на це. Тут теж потрібні Patriot, щоб збивати російські винищувачі Су-34 і Су-35. Росія використовує авіабомби і для тероризування цивільного населення в Запоріжжі, Сумах і Херсоні, і для знищення позицій збройних сил.
ntv.de: Де це особливо помітно зараз?
Райснер: Основний удар Росії й надалі спрямований проти центральної ділянки фронту — мета прорвати оборонний пояс на Донбасі: через Костянтинівку на півночі і через Лиман на півдні. На південній ділянці Росія намагається передусім просуватися вздовж Дніпра до Запоріжжя, щоб місто опинилося в зоні досяжності авіабомб, артилерії і дронів. Поки що українцям вдавалося це стримувати. На півночі Суми і Харків перебувають під постійними обстрілами.
ntv.de: Чи атаки на логістичні центри Wildberries — тому що ці склади менш захищена ціль?
Райснер: Україна продовжує успішно бити по російських нафтопереробних заводах — зокрема, минулих вихідних у Саратові. Але оскільки через іранську війну Росія отримує на світовому ринку більше доларів за барель, це частково компенсує валютні втрати від скорочення видобутку. До того ж відбувається децентралізація виробництва. Атаки на Wildberries б'ють по десятках малих і середніх підприємств Росії, які зберігали там свої товари і продукцію постачальників — знищуються активи. Так Київ намагається нарощувати економічний і політичний тиск на Москву.
ntv.de: Чи наважиться Україна на наступ у Херсоні, щоб полегшити тиск на інших ділянках?
Райснер: Зараз я не можу собі цього уявити. Для цього Україні довелося б перекидати солдатів з інших підрозділів, які самі відчувають брак ресурсів. Новий головнокомандувач збройних сил Михайло Драпатий якраз і хоче цього не допустити. Протягом останніх років Україна не раз дивувала наступами в несподіваних місцях — але нерідко платила за це великими втратами. Найближчим часом це залишатиметься війною на виснаження, де обидві сторони роблять ставку на те, щоб протриматися довше за противника.
ntv.de: Що з цього випливає?
Райснер: Росіяни готуватимуться до наступної зими і знову намагатимуться позбавити українців світла і тепла. Це може їм вдатися, якщо Україна не матиме достатньо систем ПРО з достатнім боєзапасом. Нинішня ситуація, коли Україна стоїть з порожніми руками, була цілком передбачуваною — і все одно нічого або надто мало було зроблено. Так само не стало несподіванкою те, що Росія знайшла відповідь на Starlink.
ntv.de: Що ж Росія використовує натомість?
Райснер: Росіяни запустили власну супутникову систему зв'язку «Розвєт», яку Україна з великими труднощами може заглушити. Кожні три-шість місяців одна зі сторін технологічно підлаштовується до можливостей іншої — і в цьому змаганні Росія раз по раз звертається до знань і потенціалу китайців. Між ними відбувається жвавий обмін кожні три місяці. Є спільний ворог — США і Захід.