Кілька днів поспіль Україна атакує логістику на Кримському півострові сотнями дронів. Австрійський полковник Маркус Райснер — один із найбільш цитованих аналітиків цієї війни — розповів n-tv, що стоїть за цією кампанією і чому зараз у неї більше шансів, ніж три роки тому.
— Пане полковнику, минулого тижня Україна щодня атакувала Росію або окуповані нею території — подеколи по 300, 500 і більше задокументованих дронів. Які наслідки ви спостерігаєте?
Пам'ятаєте літній наступ України 2023 року? Тоді Київ намагався двома наземними клинами вийти до Азовського моря — в поєднанні з ударами по мосту через Керченську протоку. Мета — відрізати Крим від логістики і тим самим змусити Путіна до переговорів.
— Тоді це не вдалося.
Тому що ні Керченський міст знищити не вдалося, ні наземні атаки не принесли результату. Тодішній головнокомандувач генерал Залужний уже через чотири дні після початку операції, на початку червня, змушений був її зупинити через важкі втрати. Зараз Україна прагне тієї самої мети — але інструмент інший. Вона застосовує дрони, і це вже повноцінний XXI вік.
— Яку роль у цьому плані відіграють дрони?
Вони — частково за допомогою штучного інтелекту — переривають логістичні маршрути на підходах до Криму. Паралельно Україна, схоже, готується знову атакувати Керченський міст. Логіка та сама: ізолювати Крим від російського постачання, щоб створити тиск і вивести Москву на переговори.
— На якому рівні все це зараз? Це початок чи вже просунутий процес?
В мережі поширюються відео, з яких можна зробити висновок: щодня знищується від 10 до 30 російських автомобілів — тобто близько 100 атак на добу. Це серйозний тиск на російську логістику.
— Ви завжди кажете: результат стає успіхом лише тоді, коли його можна виміряти. Чи вже відчутно позначаються ці втрати?
Точно виміряти реальну потребу Росії в постачанні пального на Крим неможливо. Але пальне на півострові вже раціонується і для цивільних недоступне. Перехоплені паливні колони — за своїм обсягом уже відчутний і вимірюваний удар для Росії.
— Зараз багато говорять про дрон Hornet. Він задіяний в цих атаках?
Ми розрізняємо стратегічний рівень — удари по далеких цілях: нафтопереробні заводи, енергетика, Москва — та оперативний, зокрема атаки на кримське постачання. На оперативному рівні застосовуються системи середньої дальності, зокрема Hornet. Завдяки ШІ він самостійно розпізнає цілі й уражає їх.
— При цьому він має бути відносно дешевим.
При вартості близько п'яти тисяч доларів за одиницю Hornet справді недорогий у виробництві — особливо в серійних партіях. Це дозволяє Україні підтримувати й нарощувати тиск. На одному з відео видно атаку Hornet, від якої в останній момент іде російська вантажівка. Hornet — результат співпраці міжнародних компаній із українським дроновим підрозділом Wild Hornets («Дикі шершні»).
— Звідки Україна бере цю спроможність?
Я переконаний: зараз Україна отримує масштабну підтримку від американських технологічних компаній — на різних рівнях. Візьміть Maven і Prisma, дві програми Palantir, які допомагають із виявленням цілей і протиракетною обороною. Проект Hornet бере початок зокрема від Еріка Шмідта, колишнього генерального директора Google. Шмідт запропонував Україні довгострокову співпрацю.
— Що зробив Шмідт — інвестував?
Найімовірніше, він діяв насамперед як інвестор у тіні. Але є й орієнтир від президента Трампа до таких людей, як Шмідт, голова Palantir Алекс Карп та інші, — підтримати Україну. Після того як американські збройні сили вичерпали свої можливості у сфері затяжної війни та поставок, тут відчувається почерк tech-bros Трампа. Ілон Маск зі Starlink розпочав цей шлях раніше за інших.
— Залежність від американських компаній тут дуже пряма?
Так. Візьміть Maven від Palantir: програма кілька разів на день звіряє супутникові знімки на наявність змін. Це дозволяє Україні чітко бачити, де зараз знаходяться російські зенітні позиції, де цілі вражено, а де ні. На цій основі плануються подальші удари. Часто першу хвилю дронів використовують як приманку для російських зенітних систем — фіксуються їхні сигнали виявлення, а відтак місцезнаходження. Друга хвиля знищує ці системи, щоб третя пройшла і вразила цілі. Весь процес підтримується ШІ.
— Як Росія намагається адаптуватися?
Будує понтонні мости на Крим, щоб децентралізувати лінії постачання. Супроводжує колони, маскує транспортні засоби зебровим візерунком, щоб збити з пантелику систему розпізнавання образів дрона. Бензовози маскують під лісовози — малюють поверх цистерн колоди. Але Росія змушена воювати проти ШІ.
— І ШІ розпізнає спробу обману?
За словами українських колег: якщо ШІ не розпізнає обман — втручається людина. Це стало можливим завдяки Starlink. Оператор дрона може взяти управління на себе в будь-який момент — так звана «людина в контурі» (human on the loop). Можливість ручного втручання зберігається завжди.
— І тоді російська протидія працює лише частково?
Зі спробами перерізати ключові мости на півночі Криму Україна досить успішна. Три переправи — біля Армянська, Генічеська і Чонгара — суттєво пошкоджені. Головна проблема України завжди полягала в масштабуванні: у виробництві великих партій. Це змінилося. З 18 червня зафіксовано щонайменше п'ять масованих хвиль атак — понад 300, а подеколи й 500 дронів. Україна разом з союзниками здатна вести наступ одночасно на стратегічному й оперативному рівнях — практично виключно у повітрі.