На перший погляд українська протиповітряна оборона виглядає практично непроникною: сотні російських дронів, десятки крилатих ракет і балістичних снарядів обрушуються на країну протягом однієї доби, і лише приблизно одна двадцята частина досягає цілей. Полковник Маркус Райснер пояснює, чому саме ця двадцята частина є настільки нищівною.
За останні 24 години Росія завдала України однієї з найважчих ударних хвиль цього року. Вранці українські Повітряні сили повідомили про 19 балістичних ракет, 25 крилатих ракет і 659 дронів. Атака виявилася значно масштабнішою, ніж зазвичай, і не обмежилася нічним часом — російські дрони та ракети летіли також удень. Попри таке колосальне навантаження Україна, за власними даними, відбила майже 95 відсотків ударів.
Вражаючий результат — і на думку військового експерта Маркуса Райснера. У розмові з ntv.de полковник австрійської федеральної армії зазначив, що не кожна відбита атака має однакову вагу. Попри те що перехоплено сотні дронів, навіть влучання однієї-єдиної ракети є для України «справді болісним». Росія використовує величезну кількість дронів, аби виснажити українську ППО, а тоді завдати нищівного удару ракетами або крилатими снарядами. Але саме щодо озброєнь, якими відбиваються подібні атаки, Україна наближається до дефіциту, попереджає Райснер.
Захист як цибулина: від кордону до серця міст
Захист українського повітряного простору нагадує цибулю: він починається на кордоні з акустичними сенсорами та оптичним розпізнаванням і ущільнюється аж до ядра — міст. Там Україна застосовує різноманітні зенітно-ракетні комплекси. Водночас дедалі активніше використовуються дрони-перехоплювачі, які цілеспрямовано йдуть на зіткнення з російськими снарядами. Минулого місяця міністр оборони України Михайло Федоров повідомив про рекордне застосування дронів-перехоплювачів: їхня кількість подвоїлася порівняно з попереднім місяцем.
Водночас російська армія нарощує кількість дронів у своїх атаках. За словами Райснера, їй вдається просувати дрони дедалі глибше на територію України. Для цього Росія задіює радіостанції в Білорусі та Придністров'ї, які підсилюють російські сигнали й роблять дрони менш уразливими для українських засобів радіоелектронної боротьби.
Останнім часом Росія дедалі частіше відмовляється від прикриття темряви й атакує дронами також удень — за словами Райснера, це наслідок покращення сигналу. Такі денні атаки служать, зокрема, цілям психологічної війни: вони мають сіяти тривогу серед українського населення.
Щонайменше 16 загиблих у Києві, Одесі та Дніпропетровську
У Києві, Одесі та Дніпропетровську внаслідок російського обстрілу, за українськими даними, загинули щонайменше 16 осіб, багато отримали поранення — серед них діти та медичний персонал.
За словами Райснера, протягом останніх місяців знову і знову підтверджувалося, наскільки важлива для України дієздатна протиповітряна оборона. На початку року Україна оприлюднила дані про серйозні прогалини в постачанні — з відчутними наслідками: «Росія кількома ударами знищила або пошкодила важливі теплоелектростанції в Києві».
35 ракет — лише на одну атаку
Особливо гостро відчувається брак зенітних ракет. На Мюнхенській конференції з безпеки у лютому міністр оборони Німеччини Борис Піступіс запропонував передати Україні 5 зенітних ракет із запасів бундесверу за умови, що решта союзників спільно нададуть ще 30 ракет. Маневр вдався — 35 ракет було підготовлено до передачі.
На думку Райснера, ця ситуація є свідченням прогалин в українській протиповітряній обороні. Його розрахунок такий: дрони літають щодня, тоді як ракети та крилаті снаряди Росія застосовує лише зрідка. Це дороге озброєння з'являється в найінтенсивніші дні атак як смертоносна верхівка широкого дронового рою.
Під час трьох останніх російських ударних хвиль до приблизно 540–950 дронів додавалися близько 35–45 ракет і крилатих снарядів. «І коли останні збиваються, можете вважати, що кожна з таких ракет і крилатих снарядів витратила щонайменше одну, а то й дві перехоплювальні ракети», — зазначає Райснер. — «З постачанням у 35 ракет у найгіршому разі ви зможете відбити максимум одну атаку».
Європейська оборонна промисловість виробляє 100–150 таких перехоплювальних ракет на рік, США — 600–650 одиниць. Однак країни Перської затоки та США «за перші три дні іранського конфлікту витратили стільки ракет, скільки Україна мала в розпорядженні за весь час війни».