Маркус Райснер — історик і полковник, викладає на Терезіанській військовій академії у Вінер-Нойштадті, де готує офіцерів для австрійської федеральної армії. Щопонеділка він аналізує для ntv.de хід війни в Україні.

Понад 3000 збитих дронів

Росія заявляє, що збила за тиждень понад 3000 українських дронів. Це справді так багато, як звучить?

Після удару по Києву Україна відповіла атакою на Москву — в масштабі, якого ми ще не бачили. Тепер російське керівництво має пояснювати, як таке взагалі стало можливим. Офіційна відповідь — масштабне знищення дронів. Москва також стверджує, що Україна зазнає серйозних труднощів і це лише останній судомний сплеск. Я з цим не погоджуюся.

Ви зазвичай описували співвідношення сил у сфері дронів як 3:1 на користь Росії. Щось змінюється?

Не варто забувати: Росія щодня здійснює від 150 до 200 дронових вильотів. Приблизно раз на десять днів — масовані удари до 750 дронів, крилатих ракет і балістики. Але Україна здатна точково відповідати — це чітко видно на прикладі атак на Москву.

Під час удару по Москві постраждав житловий будинок. Це помилка чи нова стратегія?

Найімовірніше, помилка. На великих відстанях забезпечити точність ураження дуже важко — для обох сторін. Через засоби радіоелектронної боротьби або коли збитий дрон не падає одразу, він може опуститися на житловий будинок. До того ж траєкторію дрона на фінальному відрізку довгого маршруту складно прорахувати точно, особливо в Москві з її щільною забудовою. Ця проблема супроводжує нас в Україні вже роки.

Наратив «спецоперації» тріщить

Як би ви охарактеризували ефект від українських дронових ударів?

Росія ретельно підтримує власний наратив: війна офіційно називається «спецоперацією», яка відбувається десь далеко в Україні, але не на її власній території. Цей наратив тріщить по швах, коли дрони б'ють по Москві. В російських соцмережах з'явилися десятки відео схвильованих росіян, які фіксують: їх тепер теж атакують. Висновок очевидний: війна прийшла до Росії.

Були повідомлення, що в атаці на Москву брала участь німецька зброя. Що відомо?

Далекобійні дрони, які будує Україна, виробляються з використанням європейських компонентів. Про це відкрито говорили неодноразово. Результат відчутний: Росія оприлюднила список європейських, зокрема німецьких, компаній, які Москва вважає законними цілями для ударів. Зростання гібридних атак у Європі — прямий наслідок цих погроз.

Ядерна карта і вразливість Росії

Росія провела випробування ядерної ракети «Сармат». Це чергове залякування?

Саме так. Такі погрози тягнуться через останні роки і справляють певний ефект. У 2022 році американська розвідка оцінювала ймовірність ядерного удару з боку Росії в 50%. За лаштунками йшли напружені переговори, щоб цього не допустити. Після цього Росія неодноразово розігрувала ядерну карту — особливо коли обговорювалися поставки далекобійної зброї із Заходу.

Росія сховала атомні підводні човни на Далекому Сході під дроновими сітками. Що це означає?

Нещодавно ми спостерігали атаку на російську морську базу на Каспії в Дагестані — за тисячі кілометрів від України. Перед ударом дрони-камікадзе ще й запустили ракети. Це показує: Україна здатна вражати цілі в глибокому тилу Росії. Москва відповідає, зокрема захищає підводні човни дроновими сітками. Вона усвідомила: вразлива скрізь, навіть на Далекому Сході.

НАТО навчається у України

На навчаннях НАТО у Швеції українські пілоти дронів нейтралізували кілька підрозділів за короткий час. Хто кому насправді допомагає?

Вірне питання. Нещодавно керівник одного з німецьких оборонних концернів назвав українські дрони «пластмасовими іграшками, які домогосподарки збирають у підвалах». Ця зарозумілість не відповідає реальності. Доступні технології дозволяють будувати зброю, що діє за тисячі кілометрів. НАТО не готове до дронової війни — це показали вже три навчання поспіль.

Патова ситуація і шанси на мир

Україна зупинила весняний наступ росіян масованим застосуванням дронів. Росії все одно вдається просуватися?

Загалом — патова ситуація. Весняний наступ Росії стартував у середині березня. Після перших успіхів Україна перегрупувалася і повернула частину теренів — зокрема, під Куп'янськом. Навколо оборонного поясу між Костянтинівкою та Слов'янськом росіянам подекуди вдається точково просуватися. Але на південній ділянці фронту українці знову відвоювали позиції. Наступати важко обом сторонам.

У квітні Україна відвоювала більше, ніж втратила. Це перелом?

Говорити про перелом зарано. Але після важкої зими Україна відновилася настільки, що російський весняний наступ провалився. Втрати Росії серед особового складу тепер перевищують поповнення — це робить ведення бойових дій частково нежиттєздатним. Водночас і Україні важко набирати свіжих солдатів. Начальник ГУР Кирило Буданов нещодавно це визнав.

Схоже на шанс для миру?

Росія теоретично ще може провести мобілізацію. Але без відповіді на прозорість сучасного поля бою це знову означатиме тисячі загиблих — і питання, навіщо. Думаю, Росія теж зрозуміла: потрібен новий підхід або навіть заморожування лінії фронту. Путін нещодавно заговорив про те, що війна, можливо, наближається до кінця. Раніше такого не було. Росія далека від досягнення своїх воєнних цілей.

Трамп, Сі Цзіньпін і доля конфлікту

Президент США Трамп відвідав Китай і зустрівся із Сі Цзіньпіном. Що це означає для України і можливого миру?

Що обговорювалося за зачиненими дверима — ми не знаємо. Факт такий: конфлікт в Україні триває лише тому, що обидві сторони отримують підтримку від третіх гравців. Росія — від Китаю, Індії та Північної Кореї. Україна — від США та Європи. Без цієї допомоги обидві сторони виснажилися б. Це дає обережну надію на вихід із конфлікту. Коли саме — невідомо нікому.