Через кілька днів після зустрічей президента Зеленського з лідерами G7 у Франції Україна провела одну з найбільших кампаній далекобійних ударів безпілотниками з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
Удари досягли цілей за сотні кілометрів углиб російської території — нафтопереробних заводів, паливних депо, оборонних підприємств, комунікаційної інфраструктури та вузлів військової логістики, включно з об'єктами поблизу Москви.
Атаки позначили різке загострення стратегії перенесення бойових дій за лінію фронту. Те, що вони відбулися відразу після нових зобов'язань G7 зміцнити українську протиповітряну оборону та економічну стійкість, породило запитання: чи підштовхнув саміт Київ до посилення тиску на Москву.
Президент Росії Путін у неділю визнав, що систематичні удари по нафтовій інфраструктурі спричинили дефіцит пального в кількох регіонах, хоча й назвав ситуацію «тимчасовою», — повідомляє Reuters.
Бої вздовж лінії фронту залишаються переважно позиційними, але Україна дедалі активніше застосовує далекобійні безпілотники власної розробки для ударів по стратегічних цілях углиб Росії. Військові аналітики стверджують, що мета — змусити Москву перекидати системи ПВО, підривати поставки пального, підвищувати економічну вартість війни і послаблювати здатність Росії утримувати тривалі бойові дії.
Саміт G7 — нова дипломатична підтримка Києва
На саміт G7 у Евіан-ле-Бен (Франція, 15–17 червня) Україна прибула з вимогою збільшити військову допомогу, тоді як Росія не припиняла ракетні й безпілотні удари по українських містах. Київ також добивався сучасніших систем ПВО на тлі нестачі ракет-перехоплювачів.
Лідери G7 відреагували новими зобов'язаннями: посилити військові можливості України, зміцнити енергетичну інфраструктуру перед зимою та збільшити економічний тиск на Росію через додаткові санкції.
«Саміт G7 у Франції дав важливі результати для України. Головне — ми домовились про додаткове посилення протиповітряної оборони. Будуть нові кроки для тиску на Росію у зв'язку з її війною», — написав Зеленський у X.
«Пріоритети зрозумілі: більше ракет для ПВО разом із ліцензіями на їх виробництво, зимовий пакет підтримки й посилення тиску на Росію. Важливо, що США готові підтримати всі ці напрямки», — додав президент.
Лідери G7 ухвалили спільну декларацію: «Ми, лідери G7, єдині у непохитній підтримці України в захисті її свободи, суверенітету та територіальної цілісності». За даними ANI, декларація передбачає розширення поставок систем ПВО, перехоплювачів і засобів далекобійного ураження, а також ліцензійні домовленості, які дозволять Україні виробляти більше західного озброєння власними силами.
Президент Франції Макрон охарактеризував підсумки як «безпрецедентну єдність» лідерів G7 щодо підтримки України, — повідомляє AP.
Значення саміту
Експерти з безпеки зазначають: значущість саміту вийшла за межі оголошень про військову допомогу. Він також надіслав сигнал про те, що західна підтримка триває попри невизначеність щодо майбутнього курсу США.
Професор Університету Джавагарлала Неру Раджан Кумар у розмові з Times of India виокремив два повідомлення, які ця зустріч передала Києву.
«Саміт G7 надіслав Україні два сигнали. Перший — він надав президентові Зеленському впевненості: той отримав підтримку не лише від Європи, а й, принаймні на словах, від США. Президент Трамп також дав певні непрямі запевнення, що не припинить підтримку України повністю», — сказав учений.
«Другий — Україна вважає, що тепер є можливість, що Трамп може стати жорсткішим до Росії, якщо переговори провалються. Це також спонукало Київ посилювати військовий тиск», — додав Раджан Кумар.
Удар по московському НПЗ
18 червня Україна завдала, за оцінкою CNN, найбільшого безпілотного наступу на Москву з початку повномасштабного вторгнення. Російська влада повідомила про перехоплення щонайменше 194 безпілотників, які летіли до столиці вночі, тоді як Міноборони Росії заявило про близько 1 000 запущених дронів у кількох регіонах.
Серед головних цілей — Московський нафтопереробний завод у Капотні, приблизно за 15 кілометрів на південний схід від Кремля. CNN повідомляє, що геолоковані відео зафіксували вибухи всередині комплексу. Великі резервуари з паливом загорілися, над південно-східною частиною Москви піднявся чорний дим, а рейси в столичних аеропортах тимчасово зупинилися, — цитує Reuters повідомлення російського авіарегулятора.
«Запах жахливий. Ми зачинили вікна, але всередині квартири все одно важко дихати. Чесно кажучи, дуже страшно», — розповіла CNN 25-річна Наталя Клімова.
Галузеві джерела, на які посилається Reuters, пізніше повідомили, що завод зупинив роботу після удару.
Чому нафтопереробні заводи — пріоритетна ціль
Удар по Московському НПЗ відображає ширшу стратегію, яку Україна послідовно розгортала протягом останнього року: атаки на економічні основи російської воєнної кампанії.
Федеральний бюджет Росії критично залежить від енергетичного експорту — нафта і газ дають левову частку державних доходів. Нафтопродукти забезпечують паливом військову техніку, авіацію, морські судна та логістику постачання на фронт. Відновлення пошкоджених заводів займає тижні або місяці: ключові технологічні вузли потребують спеціалізованого обладнання, яке через санкції стає дедалі важче дістати.
На початку цього року Зеленський заявив: «За результатами квітня наші далекобійні санкції вийшли на новий рівень. За найбільш консервативними оцінками, з початку року Росія втратила щонайменше 7 мільярдів доларів лише як прямий наслідок наших ударів по нафтовій промисловості».
Географія ударів розширюється
Після атак поблизу Москви Україна вийшла далеко за межі столичного регіону. Серед повідомлених цілей у другій половині червня: Дубнинський центр космічного зв'язку в Московській області, хімічний завод «Азот», Полтавське нафтосховище, мости на окупований Крим, військові потужності у Воронежі та засоби радіоелектронної боротьби.
НПЗ НОРСІ компанії «Лукойл» — четвертий за потужністю завод країни — зупинив роботу після удару 25 червня. Московський НПЗ призупинив роботу після удару 16 червня й отримав додаткові пошкодження 18 червня. НПЗ ТАНЕКО компанії «Татнафта» зупинився після удару 12 червня, Куйбишевський НПЗ «Роснєфті» — після атаки 10 червня. Паливні термінали в Новоросійську, Темрюку та Приморську на Чорному морі також зазнали ударів.
Вихідні: новий раунд ударів
28 червня Зеленський повідомив про удари по Слов'янському НПЗ у Краснодарському краї та Ярославському заводу — обидва за приблизно 700 кілометрів від кордону з Україною.
«Ми продовжуємо операції, що послаблюють здатність Росії вести цю війну. Кожне успішне влучання означає менше ресурсів, що служать воєнній машині Росії», — написав він у X.
Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив пожежу на Слов'янському НПЗ і загибель однієї людини. У Ярославлі губернатор Михайло Євраєв підтвердив удари, внаслідок яких тимчасово перекрили дороги. Ярославський НПЗ — один із найбільших в Росії з річною потужністю близько 15 мільйонів тонн нафти, — повідомляє Reuters.
Паливна криза поширюється по Росії
Брак пального поширився з окупованого Криму на південь Росії та частину Москви після того, як систематичні удари підірвали переробні потужності, повідомляє Reuters. У кількох регіонах водії зіткнулися з обмеженнями на купівлю пального, черги на заправках стали звичним явищем. Влада запровадила норми відпуску пального в частині південних регіонів, на окупованих українських територіях та у Сибіру.