Фронт стоїть. Жодна зі сторін не фіксує відчутного просування — і саме тому набирає вагу інша стратегія: бити не по передовій, а по тилу.
Логіка проста: якщо не виходить зрушити лінію зіткнення силою, треба зробити так, щоб ворог більше не міг її утримувати. Для цього б'ють по тому, що живить економіку Росії, — нафтопереробних заводах, складах, логістичних вузлах, енергетичній інфраструктурі.
Це і є паралельна війна: не за кілометри окопів, а за ресурс, який дозволяє їх утримувати. Наскільки вона ефективна — питання часу й масштабу.
За матеріалами BFM TV.
