Щоб скласти уявлення про паливну кризу, що охопила Росію, достатньо провести один день за кермом у Москві. Майже біля кожної автозаправки стояла черга — з легковиків і вантажівок. Де довга, де коротка; де нерухома, де повільно рухалася.
Якщо черги не було, це означало одне: заправка вичерпала запаси й зачинилася.
Мова йде про Москву — заможну столицю, яка поглинає левову частку ресурсів величезної країни. Навіть тут влада не може забезпечити достатньо пального.
Настрій у чергах — роздратований, але не злий. Катерина сказала, що вона «незадоволена» і «паніка є, бо всі думають, що нафти не буде». Але переконана: «просто треба перебудувати розподіл». Ельмар назвав ситуацію «дуже поганою» — ціни ростуть у міру того, як запаси тануть. «Зараз я планую поїздку до Дагестану, але не знаю, чи варто їхати машиною», — сказав він.
Коли я запитав, хто винен, Ельмар відповів з усмішкою, що в Росії так не запитують. Публічна критика Путіна — більшість людей на це не наважується.
Валерій зауважив, що дивно стояти в черзі в нафтовидобувній державі. Провину він поділив між непідготовленістю Росії та ударами України по нафтопереробних заводах. «Сподіваюся, ситуація зміниться. Ми пережили 90-ті — нас це не лякає», — сказав він.
Війна наближається до дому
Путін доклав чимало зусиль, щоб ізолювати більшість громадян від наслідків того, що він називає «спеціальною військовою операцією», яка вже п'ятий рік. На вулицях Москви майже немає ознак війни. Але дедалі важче замовчувати зростаючу кількість ударів українських дронів і ракет вглиб країни — по нафтопереробних заводах, над Москвою й Санкт-Петербургом у диму. До цього додаються відключення інтернету, а тепер — дефіцит палива.
Соцмережі переповнені фото черг. Деякі тягнуться на кілометри. На відео — бійки. На курорті Анапа козаки підтримують порядок у чергах. Нормування пального поширилося по всій країні, у багатьох районах заборонено каністри. Мер одного сибірського міста розставляє переносні туалети для водіїв. Скорочено автобусне сполучення й вивезення сміття. Фермери занепокоєні літнім збором урожаю.
Рейтинги падають — Кремль реагує
Путін відповів на кризу в державному телебаченні: українські атаки «очевидно створюють проблеми», але «не критично». Паралельно влада збільшила імпорт палива, субсидує ціни й дозволила продаж пального нижчої якості, яке, за побоюваннями деяких, може пошкодити двигуни.
Незалежний «Левада-Центр» фіксує: рейтинг схвалення Путіна впав до приблизно 74%, а частка тих, хто вважає, що країна рухається в правильному напрямку, — до 52% проти 61% у травні. Gallup повідомляє, що росіяни оцінюють стан своєї економіки песимістичніше, ніж будь-коли за 20 років: 60% кажуть, що ситуація погіршується. Підконтрольний державі ВЦВГД фіксує падіння довіри до Путіна за один тиждень на 3,4 відсоткового пункти — до 73%.
Чи вистачить тиску?
Крістофер Уіфер з консалтингової компанії Macro Advisory вважає, що криза може стати «переламним моментом» для економічного зростання Росії. «Витрати конфлікту зростають. Повний вплив відобразиться в статистиці не раніше липня, але прогнози зростання на решту року вже суттєво знижені», — говорить він.
Ніна Хрущова, професор міжнародних відносин у Новій школі в Нью-Йорку, скептична щодо того, що тиск змусить Путіна відступити. «Що більше тиску він відчуватиме, то більша ймовірність, що він діятиме агресивніше й репресивніше», — сказала вона BBC. Розраховувати на те, що росіяни повалять режим, — «дуже далеко від реальності». Росіяни відчувають злість і відчай, але й «багато змирення». Ідея, що можна змусити Путіна сісти за стіл переговорів, — «фантазія: такого просто не буває».
Тим часом усе вказує на те, що Путін іде ва-банк. Минулої п'ятниці його зняли у військовому одязі на зустрічі з командирами: обіцяв перемоги й захоплення нових територій. Він також наказав генералам проаналізувати участь європейських союзників України в «реальних бойових діях» — формулювання, яке насторожило дипломатів. Що він зробить далі — відкрите запитання для всіх західних столиць.