Війна в Україні, яка вже п'ятий рік, щодня стає смертоноснішою — з таким застереженням виступила директорка департаменту політичних питань та миробудування ООН Каєко Ґото на брифінгу Ради Безпеки у вівторок.
«Лише за останній тиждень ми стали свідками одного з найбільших повітряних бомбардувань України з моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації у лютому 2022 року», — заявила вона. За повідомленнями, між 13 і 14 травня Росія запустила понад 1500 дронів та десятки ракет по містах по всій країні.
Мирне населення під щоденними ударами
Найбільші втрати спричинив удар 14 травня: ракета, за повідомленнями, зруйнувала дев'ятиповерховий житловий будинок у Києві — 24 загиблих, щонайменше 48 поранених.
«Ці масштабні атаки тривають щодня», — сказала Ґото. За її словами, лише в квітні загинули щонайменше 238 цивільних, ще 1404 дістали поранення. «Це найвищий місячний показник жертв серед цивільного населення з липня 2025 року», — уточнила вона.
Удари України по території Росії також спричиняють жертви та руйнують цивільну інфраструктуру. У неділю атаки по Росії, зокрема по Москві, забрали четверо людей; 15 травня, за даними, чотири особи загинули в Рязані. «Ми рішуче засуджуємо всі удари по цивільних та цивільній інфраструктурі, де б вони не відбувалися», — заявила Ґото.
Гуманітарний персонал під вогнем
Директорка Відділу реагування на кризи УКГС Едем Восорну повідомила, що 12 і 14 травня під удар потрапили два окремі конвої ООН — «чітко позначені як частина Організації Об'єднаних Націй». «Ці зухвалі інциденти не є поодинокими. Того самого тижня були атаковані інші гуманітарні місії, внаслідок чого працівники дістали поранення, а майно — пошкоджено», — сказала вона.
Протягом перших чотирьох місяців року троє гуманітарних працівників загинули, десятеро поранені. «Ці атаки посилюються, що робить надання допомоги дедалі складнішим, а в окремих районах — фактично неможливим», — зазначила Восорну.
ООН та партнери продовжують доставляти допомогу туди, де є доступ. З плану на 2,3 мільярда доларів наразі профінансовано близько 845 мільйонів — менш ніж 37%. Восорну закликала членів Ради Безпеки забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та своєчасне фінансування операцій.
Тимчасове перемир'я та обмін полоненими
Генеральний секретар ООН привітав тридобове припинення вогню між Києвом і Москвою — з 9 по 11 травня, організоване за посередництва США. Однак обидві сторони порушували його, переважно вздовж лінії фронту. «Нас глибоко непокоїть ескалація атак із боку Російської Федерації майже одразу після закінчення дії перемир'я», — зазначила Ґото.
Генсек привітав і домовленість про обмін 2000 військовополонених. Перший етап відбувся 15 травня — сторони обмінялися по 205 осіб.
Депортовані діти та перспективи переговорів
ООН продовжує турбуватися про долю дітей, депортованих і насильно вивезених з України. Їхнє повернення, за словами Ґото, вимагатиме послідовної взаємодії обох сторін.
Рік минув відтоді, як прямі переговори між Україною та Росією відновилися. Наразі вони призупинені, хоча дали змогу тисячам полонених повернутися додому, а рештки загиблих солдатів — бути поховані. «Переговори мають відновитися без подальших зволікань, щоб запобігти подальшій ескалації та досягти реального прогресу на шляху до повного, негайного та беззастережного припинення вогню», — підсумувала Ґото.