Щонайменше 21 людина загинула і понад 80 дістали поранення внаслідок масованого ракетно-дронового удару Росії по Києву — найбільші втрати серед цивільних у столиці від початку вторгнення. Президент Зеленський відвідав місця бомбардувань і заявив, що Росія б'є по цивільних цілях «виключно для того, щоб посіяти розкол між суспільством і армією».
Реакція Заходу
Міністерство закордонних справ США назвало удари «черговою демонстрацією зневаги Росії до міжнародного гуманітарного права» і доказом небажання Москви «вести переговори добросовісно». Американський чиновник повідомив AFP, що президент «переймається людськими стражданнями» і зберігає оптимізм щодо мирної угоди.
Прем'єр-міністр Великої Британії назвав удар «черговим варварським» і заявив, що «поки Україна шукає мир, Путін продовжує завдавати страждань». Берлін розцінив атаку як свідчення того, що Путін «не виявляє жодної готовності до переговорів», і підтвердив: підтримка Києва буде в порядку денному саміту НАТО в Анкарі.
Голова дипломатії ЄС Кая Каллас заявила, що запропонує нові санкції проти структур, що підтримують російський військово-промисловий комплекс. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш «рішуче засудив» удар; його речник Стефан Дюжаррік нагадав: «будь-який удар по цивільних є прямим порушенням міжнародного гуманітарного права і має негайно припинитися».
CSIS: 1,4 мільйона втрат Росії
Американський аналітичний центр CSIS опублікував доповідь, згідно з якою Росія втратила близько 1,4 мільйона військовослужбовців убитими, пораненими і зниклими безвісти від початку вторгнення — 400–450 тисяч з них загинули. Місячні втрати Москви у 2026 році CSIS оцінює у 30–34 тисячі осіб — вище, ніж темпи рекрутингу (близько 27 тисяч на місяць).
Українські втрати — 525–625 тисяч військовослужбовців убитими, пораненими або зниклими, з яких 125–150 тисяч загиблих. Співвідношення втрат, яке тривалий час оцінювалося як 2–3 до 1, у першому півріччі 2026 року сягнуло майже 8 до 1. Кількість загиблих росіян в Україні більш ніж у чотири рази перевищує всі американські втрати у конфліктах після Другої світової.
На фронті наступ Москви уповільнився до 50–90 метрів на добу на окремих напрямках Донбасу — темп, порівнянний із найповільнішими атаками Першої світової на Соммі 1916 року. У квітні та травні Росія втратила близько 400 квадратних кілометрів — перший щомісячний відкат з серпня 2024 року.
Дрони змінили обличчя фронту
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв'ю The Times заявив, що бронетехніка на фронті «практично більше не використовується» — солдати просуваються пішки, іноді долаючи 10–15 кілометрів до лінії зіткнення. Щоб повернути танкам бойову роль, необхідні системи активного захисту від дронів.
Колишній американський генерал і директор ЦРУ Девід Петреус описує «зону смерті» завширшки близько 35 кілометрів по обидва боки фронту, де бронетехніка майже не може пересуватися без ризику бути знищеною. Масовані механізовані прориви поступилися локальним просуванням невеликих піхотних груп під постійним наглядом дронів.
За даними аналітичної групи DeepState, лише протягом червня російські сили захопили 84 квадратні кілометри. Водночас Сирський стверджував у квітні, що ЗСУ звільнили близько 670 квадратних кілометрів з початку 2026 року.