Інна Литвиненко — парамедикиня, яка завжди надягає яскраво-помаранчевий бронежилет, коли виїжджає на виклик. Минулого червня її відправили до Херсона — лікувати жінку, поранену під час атаки російського дрона. Тоді FPV-дрон врізався в її швидку.
Через кілька секунд вона почула гудіння в небі. Ще один летів просто на неї — і швидко.
«Я запанікувала. Схопила сумку з медикаментами і побігла, — згадує вона. — Кричала, галасувала. Розуміла: зупинюся — загину».
Дрон переслідував її хвилин десять, потім відвернув. Литвиненко забрала поліція. Але те, що вона назвала «мисливством на сафарі», не припинялося: дрони вдарили ще по двох машинах, що приїхали забрати поранену жінку до лікарні. Вивезти її вдалося лише через кілька годин — третьою поліцейською машиною.
Після чергової такої атаки на початку тижня президент Зеленський закликав посилити тиск на Росію, щоб зупинити навмисне «полювання» на цивільних.
Два удари на день
Лікарні й швидкі дедалі частіше потрапляють під удари російських дронів і ракет — хоча Женевські конвенції зобов'язують усі сторони конфлікту їх захищати.
«Це нова норма, якою норма бути не повинна», — каже доктор Ярно Габіхт, представник ВООЗ в Україні.
ВООЗ зафіксувала 3 118 атак на медичні об'єкти з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року — в середньому два випадки на день. З 2023-го цифри стабільно ростуть: у 2024-му — на 30%, минулого року — ще на 20%. Тенденція, за прогнозами, збережеться і цьогоріч.
У нещодавньому звіті «Лікарів без кордонів» (MSF) ідеться про те, що Росія систематично і часто навмисно обстрілює українські медичні заклади. Частота атак свідчить: це «стійка риса війни, а не епізодичний наслідок масштабних наступів».
Прицільні удари і «подвійна пастка»
Минулого місяця ракети вдарили по лікарні в Херсоні — серйозно пошкодили будівлю й убили одного лікаря. Директорка Олена Тимошенко переконана: удар був прицільним. «Це був не один ракетний удар — їх було три, з різницею в кілька хвилин. Це не може бути випадковістю», — сказала вона Бі-бі-сі.
Москва також вдається до тактики «подвійного удару»: б'є по одному місцю двічі з невеликим проміжком, щоб накрити рятувальників, які прибувають після першого. Під час нещодавнього масованого удару по Києву загинули семеро — зокрема поліцейський і волонтер, яких накрив повторний удар по тому ж місцю.
FPV-удари майже завжди навмисні: пілот бачить ціль у прямому ефірі з камери. Якщо дрон влучає в швидку — це зроблено свідомо, стверджує Робін Мелдрам, координатор MSF в Україні. Литвиненко була у формі медичного працівника, машина — чітко позначена. За даними ВООЗ, удари по машинах швидкої становлять 20% усіх атак на систему охорони здоров'я.
Медицина відступає від фронту
Наслідок безперервних ударів — цивільне населення поблизу лінії фронту дедалі більше відрізається від медичної допомоги. Більшість тих, хто там залишається, — літні люди з хронічними хворобами. Без ліків і регулярних оглядів їх чекає повільна смерть. А швидка може просто не доїхати — якщо ризик надто великий.
Зона ураження FPV-дронів розширюється, тому мобільні клініки змушені переносити роботу все далі від фронту. «Два роки тому ми могли підходити на 5–8 км до лінії фронту, — каже Мелдрам. — Зараз не йдемо ближче ніж на 30 км, і ця відстань продовжує зростати».
За останні 18 місяців MSF припинила регулярні візити приблизно до 80 сіл поблизу фронту. Нещодавно організація також призупинила роботу швидкої допомоги у Слов'янську.
«У цих умовах, з огляду на те, як Росія веде цю війну, ми не відчуваємо себе захищеними, — каже Мелдрам. — Ми не відчуваємо, що правила війни дотримуються».
Литвиненко з колегами постійно моніторять соціальні мережі, щоб відстежувати загрози. «Це дуже страшно, — каже вона. — Кожного разу, везучи пацієнта до лікарні, ми просто молимося. Дрони можуть з'явитися звідусіль — навіть протидронові сітки не завжди рятують».