Путін вирішив продовжувати ескалацію — хоча «рішення» це доволі гучне слово для людини, яка просто не хоче, щоб її повісили.
Про це пише британський The Economist з посиланням на кілька джерел із путінського оточення. Після тижнів роздумів кремлівський господар дійшов висновку: зупинятися небезпечніше, ніж воювати далі.
Мотив простий. Путін, за словами одного з інсайдерів, уже казав близьким: «Мене повісять». Кінець війни без захоплення всього Донбасу він вважає своєю поразкою, а «російська система толерантна до насилля, але нещадна до невдач». Ось і вся логіка.
Фронт і тил
На фронті — тупик. Росіяни несуть величезні втрати, а українські дрони вже регулярно б'ють по нафтопереробних заводах, логістичних вузлах і стратегічних об'єктах вглиб Росії.
У суспільстві теж тривожно. За даними незалежного «Левада-центру», 57% росіян вважають ситуацію в країні «напруженою» — серед причин називають і загиблих, і мобілізацію, і дрони, і відсутність будь-яких перспектив. Довіра до держтелебачення падає, молодь вимагає миру в соцмережах, рейтинги Путіна повзуть донизу.
Еліти теж нервуються. Незалежно від того, чим скінчиться війна, майже п'ять років — це вже провал. Один із інсайдерів описав настрій коротко: «Цар голий».
Публічна позиція і візит із Вашингтона
Путін публічно відступати не збирається. 22 серпня перед партією «Єдина Росія» він заявив: «Спеціальна військова операція продовжується. Ми рухатимемось лише вперед». Попутно пригрозив ударами по «найвразливіших» секторах української економіки у відповідь на атаки по своїй інфраструктурі.
Навіть раптовий приліт директора ЦРУ Джона Ретліффа до Москви 25 серпня нічого не змінив. За словами людини з путінського оточення, Путін сприйняв цей візит як знак американської слабкості — так само, як у листопаді 2021-го інтерпретував приліт тодішнього директора ЦРУ Вільяма Бернса, який намагався застерегти від вторгнення. Через три місяці почалась повномасштабна війна.
Три вектори ескалації
The Economist вважає, що ескалація може піти кількома шляхами одночасно: більше ракетних і дронових ударів по українській енергетиці; розширення гібридних операцій проти союзників України — диверсії, удари по логістичних ланцюгах, атаки на заводи в Європі, де роблять зброю для України. Захід при цьому не очікує, що Путін ризикне на пряме зіткнення з НАТО.
На землі кремль розглядає залучення ще 300–400 тисяч солдатів. Нової офіційної мобілізації оголошувати, можливо, й не доведеться — перший указ досі не скасований. Рекрутинг планують «делегувати» регіональним губернаторам, щоб розмазати невдоволення по областях. Схему вже тестують у Пензі.
Bloomberg раніше повідомляв про то саме: Москва вважає переговори фактично провалом і обговорює масштабніші удари по Києву та інших містах. Чиновники в кулуарах навіть говорять про тактичну ядерну зброю як крайній варіант — конкретних приготувань немає, і експерти оцінюють реальний ризик як мінімальний.