Українські органи планували вилучити робочі матеріали трьох науковців, які ведуть розкопки на анексованому Криму, під час Міжнародного конгресу з візантиністики у Відні. До вилучення не дійшло: причетні росіяни заздалегідь скасували участь.

25-й Міжнародний конгрес з візантиністики проходить у Відні з 24 по 29 серпня 2026 року. Раз на п'ять років він збирає вчених з усього світу — цього разу близько 1500 доповідей від науковців із 50 країн під гаслом «Byzantium beyond Byzantium». Тема — як Візантійська імперія IV–XV століть витримувала кризи, війни, епідемії, кліматичні зміни.

Слідчих СБУ зацікавив відомий російський візантиніст Сергій Карпов 1948 року народження. У 2022-му під його керівництвом при підконтрольному Росії університеті в Севастополі з'явився підрозділ, що досліджує Візантію та її спадкоємців у Чорноморському та Середземноморському регіонах. За підтримки московського міністерства культури він проводить розкопки на Криму — без дозволу України.

12 серпня суд санкціонував вилучення матеріалів, які Карпов і двоє його співробітників везли до Відня: за версією слідства, ці документи містять докази порушення Гаазької конвенції про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів. Вилучення мало відбутись через механізм правової допомоги.

Але формальний запит про правову допомогу до відповідної австрійської прокуратури або міністерства юстиції, схоже, так і не надійшов. Речниця міністерства юстиції Австрії пояснила APA: запит з українського боку надійшов лише «в рамках поліцейської співпраці» — що належить до компетенції Федерального міністерства внутрішніх справ, не юстиції.

Питання стало неактуальним ще до з'ясування процедурних нюансів: Карпов і колеги повідомили оргкомітет про відмову від участі задовго до конгресу — з особистих причин. «Тут немає жодної політики. На жаль, я тяжко захворив і перебуваю в лікарні», — написав Карпов у відповідь на запит APA. Про українське розслідування він, за власними словами, не знав і воно його не цікавить. Карпов є дійсним членом Російської академії наук.

Голова оргкомітету Клаудія Рапп у письмовій заяві наголосила: візантійські артефакти — частина спільної культурної спадщини людства. Оргкомітет виступає проти використання культурних цінностей у політичних цілях і проти їх умисного знищення. Занепокоєння українських учених тим, що російська сторона привласнює кримську історію для просування однобічних наративів, вона назвала цілком зрозумілим.

Це вже не перша подібна спроба Києва. Кілька місяців тому ледь не вдалася аналогічна справа з археологом Олександром Бутягіним з петербурзького Ермітажу: він понад 25 років розкопував античне поселення на Криму і продовжував роботу після анексії 2014 року вже з російськими документами. У квітні 2026 року Бутягін уникнув вірогідної екстрадиції до України — польська влада, яка його заарештувала, відпустила науковця в рамках обміну полоненими.

Українське законодавство кваліфікує несанкціоновані розкопки на окупованих територіях як порушення законів і звичаїв війни. Покарання — від восьми до дванадцяти років позбавлення волі. За відсутності прямих інструментів переслідування Київ робить ставку на правову допомогу дружніх держав.