Кримський півострів, який давно вважався стратегічним опорним пунктом Росії, тепер опинився в облозі, здатній зробити окупацію нежиттєздатною. Протягом чотирьох років Збройні сили України завдають майже щоденних ударів дронами та ракетами по паливних депо, авіабазах і морських об'єктах. Ця кампанія покликана поставити Кремль перед нерозв'язним вибором.
Від ракет по захищеному півострову — до власного виробництва
Починаючи з літа 2022 року Україна завдала масштабних ударів по військових об'єктах Криму. Спочатку Росія зміцнила периметр системами протиповітряної оборони С-300 та С-400, однак Україна адаптувалася: розгорнула власне оборонне виробництво і сьогодні щорічно виготовляє мільйони безпілотних систем та балістичні ракети серій «Сапсан» і FP «Фламінго».
Стратегія переросла у «кампанію середніх ударів», що розпочалася наприкінці весни 2024 року і спрямована на ізоляцію російських сил та руйнування ліній постачання. Ключові цілі: шосе Р-280, мости і паливні депо. Через постійні удари траса Р-280 дістала назву «Шосе смерті»: щомісяця тут знищуються тисячі транспортних засобів.
Символ імперії під ударом
Для Росії Крим уособлює вікові імперські амбіції. Катерина Велика заснувала Севастополь і Сімферополь у 1783 році. Чорноморський флот базується тут упродовж століть і забезпечує Москві вплив у Середземномор'ї.
Попри передачу Криму Україні за радянських часів, Росія зберігала оренду військово-морської бази згідно з угодою 2010 року. Захоплення Путіним у 2014-му — здійснене «зеленими чоловічками» без розпізнавальних знаків — обґрунтовувалося стримуванням «западної експансії». Для Путіна, який порівнював себе з Петром Великим, анексія стала символом відновлення імперії.
Логістична пастка і паливна криза
Понад 100 суден в Азовському морі потоплено або виведено з ладу. Шосе Р-280, що з'єднує Ростов-на-Дону з Кримом через окуповані міста, зазнає безперервних руйнувань: за українськими даними, щомісяця знищуються тисячі паливозаправників і бронемашин.
Росія стикається з паливною кризою, яку загострюють удари по нафтопереробних заводах. Країна призупинила експорт дизельного палива і намагається налагодити його імпорт з Індії, Японії та Південної Кореї. Навіть у далеких від фронту містах — таких як Оренбург — фіксуються ознаки економічної напруги.
Дилема без виходу
Кремль опинився перед нерозв'язною дилемою. Оборона Криму потребує мільярдних витрат на системи протиповітряної оборони і радіоелектронну боротьбу, тоді як пошкоджена інфраструктура унеможливлює безпечну доставку вантажів. Керченський міст, що частково обрушився у 2022 році, лишається вразливим для балістичних ракет.
Якщо кампанія ЗСУ перетворить Крим на позицію, яку неможливо утримати, Путін зіткнеться з катастрофою: втрата півострова стала б найбільшою поразкою Москви з часів розпаду Радянського Союзу. Ослаблення тут водночас загрожує контролю над Херсонщиною та Запоріжжям.
За матеріалами Modern Diplomacy.