Нафтові об'єкти в Росії та на окупованих територіях дедалі частіше потрапляють під удари українських збройних сил. Наслідки вже відчуваються на Кримському півострові.

Влада анексованого з 2014 року Криму запровадила обмеження на відпуск бензину після українських ударів дронами по нафтових об'єктах. Бензин марки АІ-95 — аналог Super у Європі — відпускатиметься передусім громадському та соціальному транспорту, оголосив призначений Москвою губернатор Сергій Аксьонов у Telegram. Звичайні громадяни зможуть заправлятися лише за талонами — без обмеження кількості. На марку АІ-92 встановлено ліміт у 20 літрів. Заправка в каністри заборонена — очевидно, щоб стримати ажіотажне скуповування. Обмеження діятимуть 30 днів. В інтернеті тим часом поширюються відео з довгими чергами перед кримськими АЗС.

З початку війни, розв'язаної за наказом Путіна, Крим є базою постачання для російських військ на півдні. Через це під удар дедалі частіше потрапляють нафтові об'єкти: нафтопереробний завод у Феодосії горить уже другу добу. Мета Києва — ускладнити постачання окупаційних військ.

Удари по нафтовій інфраструктурі Росії

За російськими даними, вночі Україна атакувала промислові та енергетичні об'єкти в кількох регіонах. Губернатор Кіровської області Александр Соколов повідомив про удар по об'єкту в Уржумському районі — за приблизно 1300 кілометрів від підконтрольних Україні територій. У Саратовській області, де є кілька нафтопереробних заводів, пошкоджено цивільну інфраструктуру. Про атаки також звітують губернатори Ростовської, Воронезької та Бєлгородської областей. У Бєлгороді поранено трьох цивільних.

Німецький бізнес повернувся на форум Путіна

Після кількох років стриманості через російську агресію проти України німецькі підприємці вперше знову офіційно виступають на Санкт-Петербурзькому міжнародному економічному форумі. «Ми хочемо зберегти економічний місток до Росії та захистити понад 100 мільярдів євро німецьких активів у цій країні», — пояснив голова Німецько-російської зовнішньоторговельної палати Маттіас Шепп. За його словами, Захід не повинен поступатися Росією на користь Азії: лише у першому кварталі цього року китайці відкрили в Росії 1400 нових компаній.

У форумі, що проходить з 3 по 6 червня, беруть участь виробник молочної продукції Стефан Дюрр (група EkoNiva) і директор Globus Holding Томас Брух. За даними палати, у Росії продовжують працювати близько 1600 німецьких компаній із сукупним оборотом близько 20 мільярдів євро минулого року. Загальний обсяг двосторонньої торгівлі тим часом впав нижче десяти мільярдів — проти 59,7 мільярда у 2021 році та 80 мільярдів на піку у 2012-му.

Опитування 265 членів палати показало: майже всі компанії планують залишатися в Росії, 75% задоволені розвитком бізнесу. Дві третини вважають, що санкції суттєво шкодять Росії; трохи більше третини переконані, що Німеччині — більше. На запитання про відновлення імпорту російського газу і нафти 65% відповіли «так, якнайшвидше», 31% — «так, але лише після закінчення бойових дій».

МАГАТЕ перевіряє удар дроном по Запорізькій АЕС

Міжнародне агентство з атомної енергії висловило занепокоєння у зв'язку з можливим попаданням дрона в машинний зал захопленої Росією Запорізької АЕС. Експерти агентства запросили доступ до постраждалої будівлі. Якщо інцидент підтвердиться, це стане першим ударом дроном по території станції з квітня 2024 року.

Призначене Москвою керівництво станції та голова «Росатому» Алєксєй Ліхачов поклали відповідальність на Україну, заявивши про застосування дрона з управлінням через оптоволоконний кабель. Жодних доказів надано не було. Українська армія відкинула звинувачення, назвавши їх спробою ядерного шантажу.

Запорізька АЕС номінальною потужністю 6000 мегават — найбільша атомна станція в Європі. Росія захопила її в березні 2022 року, незабаром після повномасштабного вторгнення. З міркувань безпеки всі шість реакторів зупинено. Ріка Дніпро в цьому районі розділяє позиції двох армій.

Зеленський підтвердив загрозу масованого удару

Президент Зеленський підтвердив попередні розвіддані про можливий масований повітряний удар Росії. «Розвідувальна інформація про можливий масований удар залишається актуальною», — заявив він у відеозверненні, закликавши не ігнорувати сигнали тривоги. Водночас президент визнав проблеми із захисними поставками від Заходу — зокрема засобів перехоплення балістичних і крилатих ракет.