Командувач дронових сил Збройних сил України майор Роберт Броді ставить перед собою конкретну мету. «Ми ізолюємо Крим у найближчому майбутньому», — заявив він агентству Reuters. Колишній підприємець, що вступив до армії 2022 року і сформував перші дронові підрозділи, сьогодні командує тисячами військових. За останні дванадцять місяців саме на ці підрозділи припадає близько третини втрат російської армії.
Удари по дорогах постачання
Головна ціль — прибережна траса вздовж Азовського моря, по якій постачаються загарбницькі сили на фронтовому відрізку завдовжки в сотні кілометрів. Анексований 2014 року і перетворений на військовий плацдарм, Кримський півострів повинен за задумом Броді фактично стати островом.
Цьому передувала кількамісячна кампанія. Спочатку українські дрони системно нищили радари й системи протиповітряної оборони, утворюючи прогалини в ППО. Після цього основним об'єктом атак стали паливні цистерни. З початку травня дрони Броді вразили щонайменше 270 вантажівок, за підрахунками геолокованих відео.
Росіяни намагаються пристосуватися: паливовози маскують під звичайні вантажівки за допомогою дерев'яних дощок, транспорт переводять на об'їзні дороги. Але Україна «послідовно нарощує» удари і бере на приціл дедалі менші маршрути.
Паливна криза і крах туристичного сезону
Наслідки відчутні на Кримі вже з середини травня. Бензин видається за талонами, а норми скоротилися: з 20 літрів на людину на день до 20 літрів на тиждень. Ціни на паливо на Кримі вже на 40% вищі, ніж у Росії, а на чорному ринку — утричі вищі. Михайло Развожаєв, окупаційний голова Севастополя, щодня повідомляє, де ще можна купити бензин без талону. Сергій Аксьонов, окупаційний адміністратор півострова, визнав: «На жаль, наразі неможливо повністю задовольнити попит на паливо».
Криза б'є і по туризму. За даними «Комерсанту», бронювання готелів у Криму впало на 40% порівняно з минулим роком. Кількість туристів може скоротитися майже вдвічі: мандрівники, що запаслися бензином до переправи Керченським мостом, не мають гарантії, що зможуть залишити півострів без тривалого очікування. Від п'яти до семи мільйонів росіян щороку відвідували Крим від початку повномасштабного вторгнення; туризм — одне з головних джерел доходів регіону.
Мости під ударом
Цього тижня Україна посилила атаки на переправи. Після двох ударів по Чонгарському мосту — він веде до Мелітополя і є важливим логістичним вузлом — окупаційна влада перенаправила транспорт через міст біля Армянська. Він розташований приблизно за 80 кілометрів від фронту, тобто на 50 кілометрів ближче до українських позицій, ніж Чонгарський. У ніч на четвер удари отримав і він, а також щонайменше два менших мости в регіоні.
Після цього шлях через Армянськ став єдиним в'їздом на Крим з окупованого півдня України. Залишається один відносно безпечний маршрут — Керченський міст. Але після неодноразових атак на нього у перші два роки війни він більше не використовується для військових перевезень. Одна з імовірних цілей України — змусити Росію поновити перевезення через вразливу споруду.
Військові наслідки: стримані оцінки
За даними партизанської мережі «Атеш», яка діє на Кримі, першими наслідки відчули підрозділи на Кінбурнській косі — найвіддаленішій від транспортних маршрутів ділянці окупованих територій. За їхніми даними, російські позиції там нібито покинуті через відрізання від постачання. Ці повідомлення поки що не підтверджені.
Аналітична команда CIT наразі не очікує суттєвого впливу на бої на Донеччині: логістичний тиск насамперед б'є по Запорізькій області. Стримано висловився і військовий аналітик Майкл Кофман у коментарі для Reuters: успіхи в дроновій війні роблять ізоляцію Криму реальною, але для відкидання російських військ потрібен наземний наступ. За оцінками українських військових блогерів, він наразі однаково безперспективний для обох сторін — через суцільне дронове спостереження вздовж лінії фронту.
Броді, схоже, й не розраховує на великий наступ. «Ми створимо умови, за яких військовим буде вкрай важко перебувати на Кримському півострові або використовувати шляхи доступу до нього», — каже він. Щоденні удари — сигнал Москві: закінчуйте війну, поки сухопутний коридор на Крим, завойований 2022 року, ще не перетворився на пастку. Чи підсилить цей сигнал відновлення ударів по Керченському мосту, залежить від просування програми балістичних ракет власного виробництва України, яку переслідують постійні затримки.