Щось змінюється в Криму — на території, що є найціннішим трофеєм Путіна з 2014 року. Видима нормальність є ілюзією: за останні місяці Чорноморський флот у Севастополі та системи протиповітряної оборони зазнали відчутних ударів.
Стратегія Києва: задушити окупований Крим логістично — удари по мостах, залізницях, дорогах та енергетичній інфраструктурі. «Україна не відмовилась від Криму», — наголошує Олексій Откидач, український історик і аналітик, народжений на цьому ж півострові.
Потрійний сигнал від Зеленського
Уряд Зеленського надсилає цим наступом потрійний сигнал: росіянам, українському суспільству і понад двом мільйонам людей у Криму. Він нагадує: Україна не забула Крим і намагатиметься повернути його всіма засобами. Якщо не зможе, зробить утримання окупаційних сил нестерпним.
Севастополь, найбільше місто на півострові, не може забезпечити стабільне електропостачання і раціонує пальне на тлі постійних вибухів — таку картину застав наприкінці червня кореспондент EL PAÍS. Жителі терплять дефіцит і відчуття небезпеки, яких не знали з 2014 року.
Дрони замість ракет
«Через брак балістичних і крилатих ракет застосування дронів стало ефективною альтернативою», — говорить Откидач. «Вони значно дешевші і здатні завдавати відчутних втрат військовим та стратегічним об'єктам», — додає він.
Алім Алієв, правозахисник із кримськотатарської громади, каже: відбувається не серія хаотичних ударів, а ретельно прорахована стратегія. Мета — перетворити Крим на острів, відрізаний від постачання.
Наступна ціль: Керченський міст
Після того як лінії комунікацій зазнають подальших руйнувань, наступним кроком може стати виведення з ладу Керченського мосту, що з'єднує Крим із Росією. «Це завдасть логістичного, військового і психологічного удару — демонтаж ключового елемента путінського наративу», — зазначає Алієв.
«Росія не може захищати Москву і Крим, не втрачаючи сили на інших фронтах», — каже Олег Рибачук із Центру об'єднаних дій, колишній віцепрем'єр-міністр України. Якщо Москва стягне більше систем ППО до Криму, нафтопереробні заводи у Ярославлі, Рязані чи самій Москві стануть вразливішими.
«Удари по Криму створюють складну дилему. Якщо Росія вирішить зміцнити захист, їй доведеться виділити величезну кількість систем ППО, пального і логістичних ресурсів. А це означає, що ці ресурси вже не будуть доступні деінде», — пояснює Откидач.
Два Крими
Удари по-різному сприймають ті кримчани, що орієнтуються на Київ, і ті, хто підтримує Москву. Для перших — це надія. Для близько 800 000 росіян, які переїхали на півострів після 2014 року, ситуація породжує страх і невизначеність: їхні інвестиції, власність і нове життя опинились під загрозою.
Переселенцям доведеться «відповісти за незаконну присутність на українській території» перед судом, попереджає Откидач. А ті, хто чекає звільнення, живуть одним посланням, яке передає Алієв: «Україна не забула нас».