Українські дрони вдарили по нафтовому резервуару в Москві з такою силою, що велика дископодібна кришка злетіла у повітря, наче фрісбі. Це вже другий напад на НПЗ за три дні — до об'єкта дісталися «кілька дронів», повідомив мер Москви Сергій Собянін. Завод розташований лише за 16 кілометрів від Кремля і став ціллю одного з найбільших ударів України по російській столиці за весь час.
Як Україна навчилася бити вглиб Росії
На початку повномасштабного вторгнення Україна не мала зброї, здатної дістатися до Москви. Багато союзників зволікали з постачанням далекобійних систем, побоюючись прямого зіткнення з Росією. Тож Київ нарощував розробку власних рішень.
У 2022 році Міністерство оборони України повідомило про дальність ураження близько 630 км. У квітні 2025-го — вже «близько 1 750 км». Метью Сассекс, доцент зі стратегічних студій Центру оборони та безпеки майбутнього Університету Дікін, сказав ABC: «Вони використовують безліч різних дронів. За оцінками, ті, що застосовуються проти Москви, несуть близько 30 кілограмів вибухівки. Є й новіші зразки з реактивними двигунами, здатні нести важчі бойові частини».
Дрон «Бар»: реактивна зброя середньої дальності
Поряд зі звичайними гвинтовими безпілотниками, українські ЗМІ повідомили, що під час атаки 18 червня Київ задіяв реактивні дрони-ракети. Такі апарати оснащені компактними турбореактивними двигунами і можуть запускатися як із наземних платформ, так і з літаків.
В окремих репортажах фігурував дрон «Бар», представлений у квітні 2025 року. Сассекс пояснив: «Фактично це ракета середньої дальності, досить маневрена завдяки турбореактивному двигуну». «Бар» летить зі швидкістю близько 800 км/год і може нести бойову частину вагою від 50 до 100 кг.
555 збитих дронів і хаос у небі
За даними Міністерства оборони Росії, протиповітряна оборона збила 555 дронів по всій країні за ніч, з них щонайменше 194 — на підходах до Москви. Сассекс зазначив, що велика кількість і різноманітність апаратів ускладнили роботу російської ППО.
Крім самого заводу — який забезпечує понад третину паливних потреб Московського регіону — дрони влучили в житловий будинок у місті Жуковський. Атака тимчасово заблокувала рейси з чотирьох московських аеропортів: понад 500 польотів затримали або скасували.
Зеленський, Сибіга і реакція з Держдуми
Президент України Володимир Зеленський назвав атаку «абсолютно виправданою відповіддю» на удари по Києву — зокрема по собору та монастирю XI століття під охороною ЮНЕСКО. За його словами, він прагне, щоб росіяни тиснули на Путіна через наслідки найгіршого конфлікту в Європі після Другої світової.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга написав у X: «Одне з найпопулярніших запитань мешканців Москви сьогодні вранці — "Що відбувається?" Можу відповісти. Ваша країна розпочала проти нашої загарбницьку війну. Роками вона вбиває наших людей. Тепер — запитайте Путіна, коли він планує це зупинити».
Спікер Державної думи В'ячеслав Володін пообіцяв посилення ударів: «Їхні дії призведуть до наших контрдій та завдання жорсткіших ударів більш потужною зброєю».
Джон Лоу, асоційований науковий співробітник програми «Росія і Євразія» Chatham House, сказав в ефірі Radio National AM: «Населення явно стає стурбованим і роздратованим. У деяких регіонах, де дронові атаки повторюються, люди відчувають, що їхній захист явно недостатній. Оскільки ця війна мала зміцнити безпеку Росії, багато хто вже бачить величезний розрив між словами Путіна і реальністю».
Джим Таунсенд, старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки, вважає, що ситуація зміщується на користь України. «Вони розвинули дронову тактику — не лише для підтримки на полі бою, а й для ударів по самій Росії», — сказав він ABC News. «Що більше росіян бачить чорні хмари над своїми містами від палаючих нафтопереробних заводів, тим активніше Путін може шукати вихід».