Олешки — невелике місто на півдні України на лівому березі Дніпра — перебувають під російською окупацією від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Місяцями мешканці виживали без води, газу й електрики. Тепер дехто вирішується на відчайдушний виїзд.
Наталія та Василь Маристкі, 67 і 70 років, залишили Олешки 7 квітня — зачинили за собою двері будинку, де пройшло ціле їхнє життя. Місяць по тому, в будинку доньки на узвишші над Херсоном, вони ніби виринають з іншого світу. Наталія досі розповідає з подивом про повернення в підконтрольну Києву Україну: коли вперше зайшла до магазину, мало не заплакала.
«Ми вже не знали, що вибрати — стільки всього було», — розповідає вона 15 травня. — «В Олешках, коли виходили з дому, не знали, чи повернемося живими».
До війни дорога між двома містами займала хвилин п'ятнадцять через Антонівський міст. Сьогодні їх розділяє лише десяток кілометрів — і лінія фронту по Дніпру, де стоять навпроти одна одній російська та українська армії.
Щоб потрапити до Херсона, подружжю Маристків довелося проїхати частково окупованими районами Херсонської, Запорізької та Донецької областей, потім перетнути Росію, звідти — Білорусь, і повернутися в Україну через єдиний діючий пропускний пункт на білорусько-українському кордоні. Десять кілометрів між домом і новим житлом — і дві реальності, що дивляться одна на одну.