<p>Дефіцит ракет PAC-3 для комплексів <a href="https://deepconcern.news/tag/патріот/">Patriot</a> залишає Київ без реального захисту від балістики. У липні Росія випустила близько 200 <a href="https://deepconcern.news/tag/балістичні-ракети/">балістичних ракет</a> — більшість по Києву. За перші десять днів серпня прилетіло ще близько 70. Результат: у липні збили десять, у серпні — одну.</p><h2>Чому система не справляється</h2><p>Проблема не в самій <a href="https://deepconcern.news/tag/ппо/">ППО</a>: з дронами і крилатими ракетами вона справляється пристойно. Вузьке місце — саме ракети PAC-3, які можуть перехоплювати балістику. Цей дефіцит існував і раніше, але кампанія проти Ірану його ще поглибила.</p><p>Чи отримає Україна ліцензію на виробництво ракет Patriot, про яку говорив Трамп, — питання відкрите. Навіть якщо так, запустити серійний випуск — це роки. Паралельно Україна розробляє власний перехоплювач FP-7.x — значно дешевший за PAC-3, по суті модернізована радянська ракета для С-300. Але ані успіх, ані серійне виробництво не гарантовані.</p><p>Тим часом <a href="https://deepconcern.news/tag/київ/">Київ</a> — місто з трьома мільйонами мешканців — у середньому отримує балістичний удар кожну третю ніч. З початку липня таких ударів вже 15.</p><h2>Чому збивати — недостатньо</h2><p>Перехоплювати надшвидкі балістичні ракети над мегаполісом небезпечніше, ніж збивати дрони чи крилаті ракети: через швидкість неможливо передбачити, куди полетять уламки. Санкції зробили російські ракети менш точними — і це ще одна причина зростання жертв серед цивільних у столиці.</p><h2>Знищувати пускові, а не ракети</h2><p>Альтернатива, про яку говорить Зеленський, — бити по самих пускових <a href="https://deepconcern.news/tag/іскандер/">«Іскандера»</a>. Під час найбільшого удару за всю війну Росія запустила 34 балістичні ракети приблизно з 17 пускових. За оцінками, одночасно вона може задіяти не більше 36 таких машин — тобто теоретичний залп по Києву та інших регіонах міг би перевищити 70 ракет.</p><p>За даними ГУР, Росія зараз виробляє близько 65 «іскандерівських» ракет на місяць — на десять відсотків більше, ніж прогнозував Київ. Масові удари вона завдає рідко: більшість атак іде з інтервалом три дні, по шість-вісім ракет. Але рекорд липня — 29 ракет за один раз. Тенденція до нарощування виробництва сама по собі тривожна.</p><p>Комплекс «Іскандер» складається із шести машин, одна з яких несе пускову. Після пуску за 20 хвилин вся колона повертається в укриття. Позиції розташовані за 100–200 кілометрів від кордону. Зловити установку на маршруті важко, але можливо — і навіть відтіснити їх далі вглиб Росії вже є результатом.</p><p>Виявляти позиції Україна може майже виключно завдяки американській розвідці. Дані надходять вчасно, але не завжди: кілька разів тривогу оголошували вже після влучань. Вікно для удару — десять-п'ятнадцять хвилин. Технічно найкраще підходить власна балістика: лише вона достатньо швидка.</p><h2>Що Україна розробляє</h2><p>Два проекти — «Грім-2» та FP-9 — здатні долітати до пускової за дві-чотири хвилини (до 2300 м/с). Обидва на пізніх стадіях випробувань. Перші бойові застосування восени можливі, але не гарантовані. Середньодальні дрони типу Middle-Strike могли б доповнити картину — якби Starlink дозволяв наведення над Росією. Але Маск такого дозволу не дає.</p><h2>Що буде взимку</h2><p>До зими Україна може досягти певного прогресу в нейтралізації балістичних пускових на російській території. Але завдання колосальне. Минула зима вже принесла масштабні відключення світла і тепла. Тепер Росія, крім ударів по енергетиці, перейшла до атак на логістику великих супермаркетів — дефіцит на полицях вже відчутний. Наступні місяці для столиці можуть виявитися важчими.</p>