Коли волонтер Сергій Соловйов приїхав до Туапсе на чорноморському узбережжі Росії, у повітрі стояв маслянистий запах, а залізничні вагони й тварини були вкриті шаром чорного бруду.
«Я бачив залізничні вагони, покриті осадом від чорного дощу, і тварин. Це все дуже токсично», — розповів він Al Jazeera.
Чорний дощ — атмосферне явище, коли вода чорніє від сажі та попелу. Його спостерігали в Хіросімі після ядерного удару 1945 року, в Тегерані та в Кувейті 1991-го, коли під час Війни в Затоці палали нафтові свердловини. Тепер — в Росії.
Три удари за два тижні
Упродовж кількох тижнів Туапсе зазнало трьох атак українських дронів по місцевому нафтопереробному заводу — одному з найбільших у країні. Перший удар стався 16 квітня: пожежа тривала два дні. 20 квітня завод атакували знову — масивний стовп диму, пожежа п'ять днів. Аналіз повітря показав, що концентрація бензолу, ксилолу та сажі перевищує норму втричі. Жителів закликали не виходити з дому і вдягати маски на вулиці.
Тоді пішов чорний дощ.
Нафта в морі та на тваринах
Після удару 20 квітня щонайменше вісім резервуарів на заводі було знищено. Розлита нафта потекла в річку Туапсе, а звідти — в Чорне море. Влада направила понад десяток суден для ліквідації морської плями, на пляжах встановили загородження. Аварійні служби та волонтери розчищали кам'янисті береги екскаваторами, нафту збирали в бочки та поліетиленові пакети.
«Дощ покрив усі машини і тварин. Волонтери організували центри з догляду за тваринами», — розповіла місцева волонтерка Олена Луговенко.
Волонтери підбирали знесилених котів, собак і птахів, щоб змити бруд перед відправкою до притулків. Нафта особливо небезпечна для птахів: вони не можуть літати у такому стані, а при спробі очиститися — ковтають токсин.
«Нафта вкрила все узбережжя в радіусі 20 кілометрів. Прибирання не завершено, все залито нафтою. Треба вивезти весь ґрунт — величезна кількість бруду серед каміння у важкодоступних місцях, куди навіть техніка не дістанеться», — сказав Соловйов, який приїхав із Сочі за 116 кілометрів.
Місцеві екологи розповіли незалежному виданню «Важливі історії», що в деяких місцях влада просто засипала забруднені пляжі свіжим гравієм поверх бруду.
«Наслідки триватимуть роками»
Голова партії «Зелена альтернатива» Руслан Хвостов попередив Al Jazeera, що наслідки для місцевої екосистеми «можуть бути серйозними і тривати роками».
«Нафтопродукти осідають у донних відкладеннях Чорного моря, порушуючи харчовий ланцюг. Нафтова пляма перекриває кисень — масова загибель риби, молюсків і донних організмів. Відновлення біорізноманіття займе від п'яти до десяти років і більше. Токсини накопичуватимуться в організмах птахів і морських ссавців, зокрема дельфінів», — сказав він.
Після третього удару у вівторок ситуацію визнали критичною — місто евакуювали.
Ширший контекст
Вторгнення Росії в Україну вже завдало значної шкоди регіональній екосистемі. Тисячі дельфінів загинули через роботу гідроакустичних систем переважно російських підводних човнів у Чорному морі. У червні 2023 року підірвали Каховську дамбу — затоплені десятки населених пунктів, знищене середовище рідкісних тварин, в море скинуті забруднювачі. Більшість експертів вказує на Росію; Москва заперечує.
У грудні 2024 року два російські танкери затонули під час шторму в Чорному морі — тисячі тонн нафтопродуктів потрапили на берег поблизу Анапи. Соловйов волонтерив і тоді. Та аварія увійшла до найгірших екокатастроф в історії Росії.
Тактика і прогнози
Вітольд Ступницький, старший аналітик ACLED по Європі та Центральній Азії, пояснює логіку ударів: «З тактичного погляду нафтопереробні заводи — зручні цілі для дронової кампанії: великі, стаціонарні, погано захищені».
«Три удари по Туапсе менш ніж за два тижні — ознака послідовної кампанії, де накопичені руйнування не дають відновлюватись. Та сама схема — в ударах по балтійських портах Приморськ і Усть-Луга в березні. Україна продовжить і розширить цю кампанію в міру зростання виробництва дронів і виснаження російської ППО», — додав він.
Екологічний активіст Аршак Макічян написав у соцмережах: «Якщо нас дивує нафтовий дощ у Туапсе і Сочі, треба пригадати чорний сніг у Кемеровській області 2019 року — він випав без жодної війни, через вугільний шлам, який ніхто не прибирав. Екологічні катастрофи відбуватимуться в Росії доти, доки росіяни не почнуть вимагати системних змін».