Балкер «Emil» гамбурзької компанії Johann M. K. Blumenthal GmbH & Co. KG горів у 39 кілометрах від Одеса — одинадцять членів екіпажу довелося евакуювати з 292-метрового судна після влучання російського дрону. Того ж ранку армія рф доповіла про атаки ще на три судна, що прямували до України.
Поява «Emil» поблизу Одеси сама по собі дивує: з 22 липня жодне торгове судно не заходить у порти Одеси, Чорноморська, Южного, Миколаєва та Ізмаїлу. Росія методично б'є по портовій інфраструктурі, зерносховищах і розвантажувальному обладнанні. Страхові надбавки за воєнний ризик зробили звичайне вантажне судноплавство нерентабельним — Maersk і CMA CGM скасували рейси ще до цього.
Що втрачає Україна
Через чорноморські порти проходить 90% українського зернового й олійного експорту. До повномасштабного вторгнення країна вивозила до 7 мільйонів тонн зерна на місяць — у липні лише 2 мільйони. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький оцінює збитки в 3 мільярди доларів; понад 30 мільйонів тонн зерна взагалі не вийдуть на ринки, поки ситуація не зміниться.
Україна забезпечує 6% світового пшеничного експорту та 11% кукурудзи. Під удар також потрапила половина сталевого експорту, 95% чавуну та 50% залізної руди. Альтернативні маршрути через Дунай дають максимум 1 мільйон тонн на місяць — і це коштуватиме фермерам додатково 50–70 євро на тонні.
Ескалація з обох боків
Цей коридор Україна здобула дроновою кампанією проти Чорноморського флоту — витіснила росіян з Криму й уразила кілька бойових кораблів у портах. Відповіддю стала різка ескалація: лише в липні Київ зафіксував 35 атак на судна в портах, 22 — у відкритому морі та 67 — на портову інфраструктуру. За порівнянням: за весь 2025 рік на судна здійснили 14 атак.
Москва з 18 липня закрила Керченську протоку та Азово-Донський канал — відповідь на українські удари по 196 суднах, що прямували до рф. Обидві країни втратили по 38% зернового експорту, росія ще й позбулася частини нафтових поставок через море.
Наслідки для світового ринку
Ціни на пшеницю досягли дворічного максимуму. Найгірше відчувають нестачу постачань Індія та африканські країни. МЗС України вимагає розглянути питання на Раді Безпеки ООН. Укрзалізниця намагається перекинути потоки до дунайських портів, румунської Констанци, Словаччини та Угорщини — але маршрути перекривають лише третину звичних обсягів.
На російській стороні теж не все гаразд: через удари по нафтопереробних заводах фермерам часом бракує дизелю для комбайнів під час збирання врожаю.