<p><a href="https://deepconcern.news/tag/фронт/">Фронт</a> рухається, але повільно — і цифри розходяться. Президент Зеленський звітує про відвоювання 745 квадратних кілометрів на південному сході; ISW рахує 627, а українська аналітична група DeepState — менше 260. Класичний туман війни: здобутки є, але їхній реальний масштаб залишається під питанням.</p> <h2>Що відвоювала Україна</h2> <p>У середу Зеленський повідомив: Україна відновила контроль над понад 26 населеними пунктами в районі, що охоплює частини Дніпропетровської, Запорізької та Донецької областей — загалом 745 кв. км.</p> <p>Реальна картина скромніша. <a href="https://deepconcern.news/tag/isw/">ISW</a> оцінює підтверджений контроль у 627 кв. км; DeepState, яка традиційно дає обережніші цифри, фіксує менше 260 кв. км. Ці здобутки — результат безперервних атак із лютого, після того як Росія наприкінці 2025 стрімко відкрила тут новий напрямок і, схоже, переоцінила свої можливості.</p> <p>Якщо дивитися ширше: від початку 2026 Росія захопила понад 700 кв. км — переважно на сході й північному сході. Анонсовані відвоювання на півдні поки що не компенсують цього розриву.</p> <h2>Чому танки більше не вирішують</h2> <p>Від початку 2025 року <a href="https://deepconcern.news/tag/дрони/">дроновий заслін</a> перетворив прифронтову смугу на зону знищення, де класичні броньовані атаки приречені на провал. Улітку <a href="https://deepconcern.news/tag/росія/">Росія</a> знайшла відповідь: тактика інфільтрації, відпрацьована колишніми командирами «Вагнера» — невеликі групи солдатів просочуються крізь фронт, збираються у тилу оборонців і примушують їх відступати. Саме вона забезпечила криваве, але неухильне просування в Донецькій області наприкінці 2025.</p> <p>Втрати бронетехніки відображають цей зсув. У 2022 обидві сторони втрачали до 600 одиниць на місяць — понад 200 бойових танків. Від початку 2026 цифра впала до 120 одиниць і приблизно одного танка на добу.</p> <p>Попри це, Росія знову намагається повернути танки у гру — Путін хоче швидше досягти мінімальних цілей, передусім повного захоплення Донецької області. Наприкінці липня українські військові опублікували кадри невдалої атаки на захід від Костянтинівки: кілька бойових танків знищено — що сьогодні вже рідкість на відео. У середу міноборони Росії також прямо акцентувало застосування бронетехніки у повідомленні про захоплення Білизського в Донецькій області.</p> <h2>«Антена-М»: нова антидронова ставка</h2> <p>Щоб проводити танкові атаки попри дронову загрозу, Росія модернізує техніку. ISW та інші спостерігачі зафіксували систему «Антена-М» на щонайменше одному танку в записах атак кінця липня — початку серпня: до того на передовій її не бачили. Комплекс активного захисту, спочатку розроблений проти протитанкових засобів, тепер оптимізований під дрони — сам виявляє безпілотники й відкриває по них вогонь.</p> <p>Один із українських солдатів-блогерів зазначив: щоб зупинити один такий танк, тепер потрібно до 20 дронів. Якуб Яновський з бази Oryx відповів у X: це «абсолютно досяжна цифра», і якщо Росія «кине всю флотилію бронетехніки на передову», досягне лише одного — перетворить її на брухт.</p> <p>ISW підсумовує: дрони — лише один елемент оборони, а до потужних рубежів, що будувалися вздовж лінії фронту роками, ефективного засобу поки не знайдено. Ні Україна, ні Росія реальних шансів відновити практику проривів наразі не мають. Головний ресурс — люди. Саме тому в Україні зростає тривога щодо можливої нової хвилі мобілізації в Росії: у людському вимірі перевага на боці Москви.</p> <h2>«Яблуко» поза виборами — і «План Б» Навальної</h2> <p>Суд усунув ліберальну партію «Яблуко» від вересневих парламентських виборів у Росії. До неї раніше закликала голосувати <a href="https://deepconcern.news/tag/навальна/">Юлія Навальна</a> — вдова Олексія — бо «Яблуко» відкрито виступає проти війни. Усунення вона назвала доказом того, що режим Путіна боїться антивоєнного результату.</p> <p>Тепер її рекомендація — «План Б»: агітувати проти «Єдиної Росії» й голосувати за будь-яку іншу партію. Формально це охоплює і КПРФ, і «Справедливу Росію», і ЛДПР — структури, лояльні до режиму, чиї лідери підтримують війну або вимагають вести її жорсткіше.</p> <p>Публіцист Віталій Портніков відреагував різко: «Я не хочу, щоб росіяни за кордоном закликали своїх співгромадян голосувати за партії, які закликають вбивати моїх співгромадян. Мені соромно, що такі люди називають себе \"російськими опозиціонерами\"».</p>