Понад місяць Україна веде систематичні удари по анексованому Криму — по енергетичних об'єктах, дорогах, залізничних коліях, військових базах. Результат: енергетична криза, якої на півострові не було з 2014 року.
6 липня Севастополь — місто з 550 тисячами мешканців — опинився без електропостачання після удару по енергетичній інфраструктурі. Напередодні Росія повідомила, що збила 519 дронів над двадцятьма регіонами та Кримом за одну ніч. На самому півострові загинула одна жінка.
Режим надзвичайної ситуації і скасовані табори
26 червня місцева російська адміністрація запровадила режим надзвичайної ситуації через дефіцит пального та перебої з електрикою. Продаж бензину на АЗС призупинено, введено планові відключення. У соцмережах кримчани скаржаться на нестачу базових речей. Дитячі табори скасовано на все літо — і це в регіоні, що тримається на туризмі.
«Нічого подібного раніше не було, це не звичайний сезон», — каже Олександр, 72-річний москвич, що живе у Феодосії. Юлія, 23 роки, зі Сімферополя: «Щоночі — дрони, сирени, спати неможливо». Світлана, ім'я якої змінено з міркувань безпеки, зізнається, що «злякалася, що вже не прокинеться» після нічних перехоплень над головою.
«Ретельно прорахована» кампанія
Президент Зеленський назвав кампанію «ретельно прорахованою» і такою, що має змусити Росію «обрати мир». 7 липня він написав у X: «Ми розпочали операцію в Криму. Вона охоплює глибокі удари та удари середньої дальності. Ми сповільнили мілітаризацію нашого окупованого Росією півострова: бази, склади, ППО, аеродроми, ракетна логістика».
Ульріх Буна, фахівець зі Східної Європи та асоційований дослідник Euro Créative, пояснює, що принципово змінилося: «Раніше це були здебільшого символічні дії, а тепер українці можуть масово запускати дрони».
Три виміри кампанії
Логістика. Крим — тиловий плацдарм Росії на південному фронті. Б'ючи по дорогах і переправах між Росією, Кримом та окупованими Херсонщиною і Запоріжжям, Київ намагається перекрити постачання пального, боєприпасів і техніки. «Ці дороги є логістичним тилом для армії на південному фронті», — наголошує Буна. Речник ВМС України Дмитро Плетенчук підтверджує: «Нас змусили відрізати Крим від військової логістики».
Економіка. Удари руйнують і туристичну галузь. «Літній сезон у Криму вже фактично повністю зірваний. Бронювання готелів обвалилося. Дістатися туди значно складніше, та й ніхто не хоче їхати туди, де немає бензину, де раціонується вода і тривають бомбардування», — каже Буна.
Символіка. Крим, анексований у 2014 році, — вагомий елемент путінського іміджу. «Саме тоді рейтинги Путіна були найвищими. Удари ставлять під сумнів його спадщину», — пояснює аналітик. Тетяна Касту'єва-Жан, директорка Центру Росія/Євразія Французького інституту міжнародних відносин (IFRI), додає: «Зеленський робить усе, щоб показати — російські територіальні здобутки нестабільні».
Відповідь Росії і саміт НАТО
Москва відповідає масованими ударами по Україні. 2 липня Київ зазнав того, що мер міста назвав «найбільш масованою атакою» з 2022 року: 570 снарядів, щонайменше 31 загиблий, понад 100 поранених. У ніч перед відкриттям саміту НАТО в Анкарі 7 липня столицю обстріляли знову: 28 загиблих, 26 з них — у Києві та Київській області.
Тієї ж ночі українська армія запустила понад 430 дронів у бік Москви. Українські ракети вбили щонайменше одну людину в Бєлгородській області.
«Путін у глухому куті»
Аналітики не прогнозують швидкого перелому. «Ці надзвичайно часті удари можуть дати ефект у середньостроковій перспективі, якщо росіяни не знайдуть протидії масованим атакам», — каже Буна. Але «це не переверне хід війни» — лише підвищить соціальну та політичну вартість для Москви.
«Путін опинився у своєрідному глухому куті. Схоже, він чекає на невеликі перемоги армії в Україні та на технологічне рішення проти масових дронів. Тим часом просто тягне час», — резюмує фахівець.