Тарас (ім'я змінено для захисту особи) прокинувся і побачив, як горять найбільш укріплені райони Росії. «Це, мабуть, найкраще відчуття у житті. Бачити цей результат — найбільша моя нагорода», — сказав він в інтерв'ю EL PAÍS у Києві. Тарас керує вітчизняною оборонною компанією і місяцями разом із командою розробляв одну зі зброй, якими зараз завдаються удари по Росії — зокрема по Москві й Санкт-Петербургу.
«Барс-СМ»: ракета-дрон, що вражає на тисячу кілометрів
Ракета-дрон «Барс-СМ», розроблена у 2025 році, стала частиною українського наступального арсеналу. Апарат завдовжки 2,6 метра з розмахом крил 2,4 метра вражає цілі на відстані до 1000 кілометрів — від Києва до Москви по прямій близько 755 км. Швидкість — до 700 км/год, стеля — 5000 метрів, тривалість польоту — понад дві з половиною години. Залежно від модифікації, бойова частина містить до 60 кілограмів вибухівки. Апарат оснащений Starlink-з'єднанням і навігаційною системою, що відрізняє ворожі літальні апарати від українських.
«Вдарити по найбільшому московському нафтопереробному заводу двічі за тиждень — це результат місяців важкої роботи», — каже Тарас, не розкриваючи деталей.
Чому росіяни не збивають
Вадім Кушніков, редактор видання про оборону Militarnyi, пояснює успіх двома чинниками: вдосконаленням навігації й збільшенням дальності ураження, а також дефіцитом зенітних ракет у Росії. «Російські війська відчувають нестачу зенітних ракет — і це одна з причин, чому українські дрони й ракети вражають цілі на території Росії», — каже він. Без технологічного оновлення арсеналу, додає Кушніков, цього теж не було б.
За його оцінкою, атаки на Санкт-Петербург і Москву — «найскладніші й найдосконаліші з будь-коли проведених українськими силами».
Стратегія задушення Криму
На півдні Кримський півострів опинився під систематичним тиском. Удари по дорогах, мостах, залізницях і поромах позбавляють окупаційне угруповання постачання. 24 червня Україна знеструмила Севастополь — найбільше місто Криму з населенням близько 350 тисяч осіб — після бомбардування його головної електростанції.
Аліна Фролова, колишній заступник міністра оборони й нині віцепрезидент Центру оборонних стратегій (CDS), вважає, що втрата Криму стане «катастрофою для Путіна». «Без постачання, пального, води й електрики — що ви будете робити з Кримом? Там неможливо нормально утримувати війська», — каже вона. Наступний крок — вивести з ладу Керченський міст, через який іде сполучення з материковою Росією.
Для Кушнікова фокус зрозумілий: Крим — «один із найбільших військових і логістичних центрів, що безпосередньо підтримують російські війська». Ізолювати його означає підрізати тил усього угруповання на півдні.
Технологічна перевага й нова стратегія
Фролова пов'язує зміну ситуації з приходом нового міністра оборони Михайла Федорова у січні 2025 року. До цього він очолював Міністерство цифрової трансформації, і під його керівництвом оборонне відомство переорієнтувалося на технологічний розвиток, у Збройних силах з'явилося чимало нових людей на керівних посадах. «Україна збільшила виробничі потужності для ударних озброєнь і виграла технологічну війну — хоча це не означає, що перевага збережеться назавжди», — каже вона. Фролова додає: паралельно Росія «потерпає від нестачі особового складу, технологій і грошей, що посилюється санкційним тиском».
22 червня Федоров повідомив, що з початку 2026 року вражено понад 800 000 російських цілей: системи ППО, артилерія, ракетні комплекси, дрони, логістика, казарми, склади, засоби радіоелектронної боротьби. «Дрони тепер становлять понад 90% втрат ворога», — написав міністр.
Крім «Барса», по Росії застосовуються крилата ракета FP-5 «Фламінго» та дрони FP-1 і FP-2 компанії Fire Point, а також камікадзе-дрони «Лютий» і «Морок». Американська Tomahawk до українського арсеналу не входить. «Саме тому Україна вирішила розвивати власні можливості», — каже Кушніков. Паралельно тривають переговори зі США щодо постачання крилатих ракет і реалізація ракетної програми спільно з європейськими партнерами.
«Як кажуть військові, — нагадує Фролова, — надія не може бути частиною стратегії».