У четвер вранці на південному сході Москви стався удар по нафтопереробному заводу — один із найбільших повітряних ударів по Московській області від початку повномасштабного вторгнення. Густий чорний дим накрив місто, але реакція перехожих виявилася разюче буденною: рибалка не відірвав погляду від ставка, діти гойдалися на гойдалках, покупці ходили до супермаркету й назад.
Окрім пошкодженого заводу, внаслідок атак безпілотників постраждали торговельні центри та житлові будинки. За словами губернатора Московської області, одна з атак спричинила пожежу, в якій загинула восьмирічна дівчинка.
«Я не зовсім здивований тим, що сталося», — каже Слава, мешканець будинку навпроти заводу. «Але такого масштабного удару я не очікував. Я чув вибухи й бачив густий дим. Таке зазвичай бачиш у кіно».
Місцева мешканка Надєжда відреагувала інакше: «Щоб виграти Другу світову, нам знадобилося чотири роки — навіть коли солдати голодували. Сьогодні у нас є всі необхідні ресурси. Але ця війна триває. Я в шоці».
Кремль мовчить — газети хором
Президент Путін публічно на атаку не відреагував. Новинні випуски на державних каналах майже оминули тему. Натомість наступного дня в пресі проявився скоординований наратив — з ідентичними формулюваннями в кількох виданнях одразу.
«Комсомольська правда»: «Наші атаки завдають Україні значно більше шкоди, ніж Україна завдає нам». «Российська газета»: «Наші удари по оборонних підприємствах набагато потужніші від тих, з якими росіянам доводиться стикатися». «Комерсант» і «Московський комсомолець» відтворили той самий тезис у різних формулюваннях.
Речник Кремля Дмитро Пєсков порадив журналістам «пошукати більше відео з різних міст України» і нагадав, що удари «наших збройних сил тривають».
Тиск на економіку
Далекобійні удари по нафтових об'єктах посилюють тиск на Росію. У деяких регіонах фіксують дефіцит бензину й обмеження продажу, ціни на заправках зростають.
«Московський комсомолець» визнав: атака 18 червня «не буде останньою і навіть не однією з останніх». Одна з жінок поблизу заводу підсумувала лаконічно: «Наш уряд має вирішити, що робити. Нам залишається тільки спостерігати».