Санкції проти Росії, яких Київ добивався місяцями, нарешті отримали підтримку американського Сенату. 86 голосів «за», 11 «проти» — такий результат голосування, що відбулося на тлі чергової ракетної хвилі по українській столиці. Але доля закону ще не визначена: Палата представників пішла на канікули й поверне його до порядку денного не раніше вересня.

Що в законі

Закон активно просував сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем — він помер незадовго до голосування. Документ передбачає прямі санкції проти російських чиновників і компаній, а також посилює обмеження на експорт нафти і газу — головного джерела фінансування Росії.

Механізм дії: протягом дванадцяти місяців визначаються п'ятеро найбільших імпортерів російської енергосировини, після чого на їхні товари вводяться мита до 100 відсотків. Перелік переглядається кожні 180 днів. Розмір мита коригується: якщо країна намагається відійти від російських постачань — умови м'якші. Є виняток для держав, чия частка в сукупному російському газовому експорті не перевищує 15 відсотків і які вживають кроків для скорочення закупівель — тобто, за словами сенатора-демократа Річарда Блументаля, закон не зачіпить Євросоюз.

Найбільш вразливі — Китай та Індія, які закуповують значні обсяги російської нафти. Трамп раніше вже вводив тимчасове мито в 25% на індійські товари через угоди Нью-Делі з Москвою, але від тиску на Пекін через енергетику утримувався. Тепер закон уповноважить його діяти жорсткіше. Трамп натякнув на підтримку документа — попри звинувачення у надто м'якому курсі щодо Путіна. Проте деякі демократи в Палаті представників критикують закон: на їхню думку, він дає президенту надто широкі тарифні повноваження. Голосування в другій палаті з мізерною більшістю і напередодні листопадових проміжних виборів — непередбачуване.

Київ дякує, Москва мовчить

Зеленський відреагував у X: «Справжній, потужний тиск з боку США та санкції проти Росії — це те, що допоможе найбільше». Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав закон «вражаючим свідченням глобального лідерства» США. Офіційна реакція Москви не надходила.

Тієї ж ночі — удар по Броварах

Поки сенатори голосували, ракетні удари знову накрили Київ і передмістя. Щонайменше троє людей загинули, кілька дістали поранення. Особливо постраждали Бровари — лише попередньої ночі там на залізничній станції ракета вбила вісьмох осіб.

Повітряні сили України повідомили: Росія застосувала десятки балістичних ракет різних типів — жодна не була перехоплена. Балістика летить на надвисоких швидкостях, і навіть «Патріоти» не завжди справляються. А перехоплювачі в ЗСУ закінчуються — частково через те, що ірансько-американська війна додатково виснажила світові запаси боєприпасів. За чотири з половиною роки повномасштабної війни Росія навчилася використовувати дефіцит ППО: де немає чим збивати — б'є балістикою. У Києві зростає страх, що такі удари системно руйнуватимуть інфраструктуру й зроблять наступну зиму ще важчою.

ЄС купує більше російського газу

На тлі санкційних дискусій — показова статистика. У червні країни ЄС ввезли на 14% більше зрідженого природного газу (ЗПГ) із Росії, ніж роком раніше, — за даними дослідницького центру CREA. Московські доходи від сировини зросли до 60 мільйонів євро на день. Найбільше купила Франція: порт Монтуар у Бретані в червні прийняв учетверо більше газу, ніж у травні. Загальна частка російського газу в імпорті ЄС у другому кварталі, за підрахунками аналітичного центру Bruegel, — 13,4%.

ЄС формально планує до 2027 року повністю відмовитися від російського ЗПГ. Але ірансько-американська війна ускладнила ситуацію: Тегеран закрив Ормузьку протоку, і через неї майже не проходять танкери зі зрідженим газом. Доступ до альтернативних постачань став складнішим.

Зеленський у Белграді

Уперше з початку повномасштабного вторгнення Зеленський відвідав Сербію. У п'ятницю ввечері — спільна вечеря з президентом Александаром Вучичем, на суботу заплановані офіційні переговори й виступ перед пресою, а також зустрічи з прем'єром Джуро Мацутом.

Сербія — одна з найближчих до Москви країн Європи. Белград не приєднався до жодного пакету санкцій і залежить від російського газу. Перед відльотом Вучич прямо сказав: позиція Сербії «визначена чотири з половиною роки тому» і не зміниться. Офіційно країна прагне до ЄС — але тісні зв'язки з Москвою ускладнюють цей шлях.

Є спільний знаменник — Косово. Україна не визнає його незалежності, проголошеної 2008 року, що Вучич неодноразово відзначав як позитивний фактор. За словами українського урядовця в коментарі AFP, Київ розраховує «відтягнути сербів від Росії». Для Москви цей візит — ляпас.

Окремо стоїть питання зброї. У травні 2025 року СВР Росії звинуватила сербські оборонні підприємства в постачанні боєприпасів Україні через треті країни. Вучич пообіцяв зупинити підозрілі контракти й оголосив про повне припинення оборонного експорту. Попри це контакти між Белградом і Києвом тривали: Вучич відвідував регіональний саміт в Одесі в червні і знову їздив до Києва в липні.

Дрони над Кримом

Під час українського дронового удару по анексованому Криму загинули щонайменше двоє людей. Атака вдарила по житловому будинку в Керчі — ще одна людина поранена, повідомив призначений Москвою губернатор Сергій Аксьонов.

Крим місяцями під посиленими ударами. Атаки на енергоінфраструктуру регулярно залишають жителів без світла на тривалий час. Удари по танкерах з паливом спровокували бензиновий дефіцит і стрибок цін. Туристів на популярному пляжному курорті — значно менше. Українські Сили дронів обіцяють кримчанам відбудову після звільнення, але аналітики вважають: для повернення цих територій воєнного потенціалу Києва наразі замало.