Цього тижня росіяни спостерігали масивні стовпи диму над нафтопереробним заводом на околиці Москви. У підконтрольних Кремлю медіа найгучніша на сьогодні українська дронова атака на столицю ледь удостоїлася згадки. ТАРС скупо повідомило, що «кілька дронів атакували завод», і швидко змінило тему: Росія, мовляв, успішно вдарила по енергетичній інфраструктурі України.
«Українське літо» і «російська зима»
Офіційна Росія применшує успіхи України у повітряній війні та здобутки противника на фронті. Там розраховують, що «українське літо» скоро мине — і в «російську зиму» вдасться зламати Україну ударами по енергетичній інфраструктурі. Виправдається цей розрахунок — не знає ніхто. Війна — це змагання з часом, де технологічна перевага, ресурси та витримка вирішують усе.
Для «спеціальної операції» Путіна ситуація зараз невтішна. Особливо на півдні — українські сили успішно порушують дронами маршрути постачання противника й виснажують тамтешні підрозділи. Вперше за три роки Україна знову наступає, а Путін далі від своїх воєнних цілей, ніж будь-коли. Тим часом Європа бачить вікно для серйозних переговорів і схиляє до них Дональда Трампа. За повідомленнями, переговорний дует — Стівен Уїткофф та Джаред Кушнер — незабаром має знову вирушити до Москви.
«Надреакція» у повітряній війні як ознака відчаю
Від прямих переговорів з Україною Кремль поки відмовляється. Москва посилається на нібито досягнуту в Анкориджі домовленість між Трампом і Путіним, точного змісту якої ніхто не знає. Мабуть, йдеться про передачу Донбасу — яку США нібито пообіцяли.
Маркус Велш відстежує перебіг бойових дій для Luftkriegsmonitor — спеціального видання фонду Конрада Аденауера. Він аналізує авіаудари Росії циклами і констатує: нинішня активність вища за попередній період. «Це схоже на надреакцію, яка зрештою свідчить про відчай через втрату контролю над ходом війни». Але повітряна кампанія переслідує конкретну мету: виснажити цивільне населення.
Рекордні 7503 дрони — і зростаюча балістика
Останнім часом Росія нарощує використання дронів великої дальності. 7503 дрони у травні 2026 року — рекорд від початку війни. Простежується закономірність: чотири великі ударні хвилі на місяць, у кожній — понад 500 дронів. Зростає й застосування балістичних ракет: щомісяця Росія може задіяти до 70 балістичних і 100 крилатих.
Нинішня кампанія б'є вшир — по багатьох різних об'єктах. Найпізніше з осені удари, за прогнозами, ще активніше зосередяться на об'єктах енергетики. «Тоді вони будуть точнішими і б'ють по кількох об'єктах одразу», — пояснює Велш. Захист електростанцій і вузлів енергомережі — серйозний виклик. Минулої зими Росії не вдалося загнати Україну в суцільну темряву, але втрати генеруючих потужностей були значними. Цієї зими Кремль може зробити ставку на те, щоб досягти мети.
Брак Patriot — ахіллесова п'ята
Україна нарощує перехоплення. Відсоток збитих дронів покращився завдяки новим дронам-перехоплювачам. Але балістичні ракети становлять більшу загрозу. «Якщо Росія й далі нарощуватиме їх застосування — а саме так, найімовірніше, і буде — слід очікувати серйозних руйнувань», — попереджає Велш.
Чимало ракет-перехоплювачів Patriot — нині єдиного дієвого засобу проти балістики — було витрачено під час американсько-іранської війни. Залежність від них нікуди не зникла. «Зараз Україні треба допомогти в протибалістичному захисті. Погана новина в тому, що щось таки станеться».
FP-7: теорія проти практики
Україна хоче розробити власну ракету-перехоплювач у рекордні терміни: FP-7 від виробника FirePoint. Вона має стати дешевшою альтернативою дорогим Patriot. Але експерти скептичні — чи зможе нова система запрацювати у стислі строки. «Теорія звучить переконливо. Але перехід від теорії до практики складний — особливо в ракетній обороні», — пише експерт з ракетного озброєння Фабіан Гофман, нагадуючи про непросту історію розробки самої платформи Patriot. Протягом найближчих місяців зброя, найімовірніше, ще не буде готова до бою.
Цією слабкістю Путін, очевидно, захоче скористатися. Або ж українцям вдасться до осені ввергнути Росію в глибоку кризу — але це вже інший сценарій.