Слід у небі — і тупий вибух. Десь під Ізюмом, на сході України, щойно вщент згоріла автозаправка. Побита осколками машина, розкидані листи покореженого металу. Давид Акопян бродить поміж уламками того, що ще недавно було його робочим місцем. За кілька хвилин до удару цей 35-річний заправник закрив станцію через загрозу бомбардування.
"Я простягнув стрічку, розігнав усіх, ледве встиг добігти до машини — почув свист ракети", — розповідає він, показуючи на розтрощений будиночок. Бетонні блоки, що мали захищати магазин, не допомогли нічим. Невдовзі ракети, випущені з фронту за тридцять кілометрів звідси, добили решту об'єктів.
200 станцій — з липня
З початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Росія регулярно б'є по українській енергетиці, але останніми місяцями Москва взяла в приціл мережу розподілу пального. З липня, за даними українських медіа, по всій країні вражено понад 200 автозаправних станцій — переважно на сході й північному сході, вздовж логістичних маршрутів до фронту.
Посічений осколками центральний щит заправки Акопяна досі показує ціну бензину А-95. Сам заправник може лише чекати вказівок від керівництва. "Здається, у місті лишилися ще дві чи три станції", — каже він розгублено.
Насоси відновлюють швидко
З появою дронів обидві країни дедалі активніше б'ють по ворожій логістиці — насамперед по дорогах і точках постачання. Проте останні атаки "жодним чином не впливають" на українську армію, стверджує Сергій Куюн, енергетичний експерт. "Оборона має власну систему постачання пальним", — наголошує він.
Міністерство енергетики України вважає, що удари "спрямовані на пошкодження цивільної інфраструктури, порушення логістики та максимальне ускладнення гуманітарної й економічної ситуації напередодні наступної зими". У 2025 році бомбардування залишали мільйони людей без світла й тепла. Поки що, однак, знищення заправок не завдало "жодної принципової шкоди": найбільші мережи вже відновили роботу приблизно 80% пошкоджених насосів.
Під Ізюмом лунає сигнал повітряної тривоги. Вдалині — новий вибух. Осторонь заправки, схованої під сітками від дронів, працівник неквапливо курить. Попри все, цивільні й військові терпляче стоять у черзі на дорозі — чекають кінця тривоги й відкриття насосів.
Посіяти паніку
Вздовж доріг Ізюмського району обгорілі остови заправок стали частиною краєвиду — купи покореженого, обвугленого металу. У місті кілька мешканців зізнаються: бояться залишитися без пального під час евакуації, якщо бої загостряться. Дехто вже збирає запаси, інші замислюються про від'їзд через ризик дефіциту. "Люди нервують, і персонал теж", — зазначає Куюн.
На думку Міністерства енергетики, удари супроводжуються масштабною російською медіакампанією, покликаною "сіяти паніку й зневіру серед населення". В Україні заправки — це значно більше, ніж колонки з пальним: мережи змагаються картками лояльності й промоакціями, а деякі станції перетворилися на ресторани й місця зустрічей для цивільних і військових.
"Потім вони зрівняють усе із землею"
На початку липня одна жінка загинула внаслідок удару по заправці в Дніпропетровській області. Деякі станції, розташовані за понад 200 кілометрів від лінії фронту, несуть сліди дронових атак. Та попри все, Акопян налаштований спокійно. "Навіть якщо вони розбомблять усі заправки, вихід знайдеться", — каже він. "Так чи інакше, ми продовжимо працювати".
Колишній військовий, він звик до дронів над заправками: деякі поблизу фронту потрапляли під удари ще з 2022 року. Його турбують не так бензин, як бомби. "Зараз вони намагаються змусити цивільних покинути місто", — підсумовує він. "Потім зрівняють усе із землею".