У Пекіні нещодавно розгорнулися майже абсурдні сцени: магазини найбільшого у світі виробника дронів DJI спорожніли. Столиця Китаю тепер офіційно оголошена «безпілотною зоною». Придбати безпілотний літальний апарат можна лише за спеціальним дозволом. Щонайпізніше війна в Україні довела: комерційні дрони швидко перетворюються на зброю. Вони докорінно змінили поле бою. Держави по всьому світу прагнуть зламати цю гегемонію. «Дрони без Китаю» — таким став бойовий клич. Але розплутати вузол залежностей надзвичайно складно.
Китай: швидке й дешеве виробництво дронів
80–90 відсотків усіх комерційних дронів виходять із Китаю. Тільки компанія DJI зі Шеньчженя контролює, за даними китайських держмедіа, 70 відсотків ринку. Низькі витрати та масове виробництво дозволяють їй обходити іноземних конкурентів. «Без DJI, по суті, нічого у світі не відбувається, якщо йдеться про дрони», — каже Маркус Райснер, полковник австрійської армії, у розмові з Die Presse. Цивільна ринкова перевага відбилася й на полі бою. Оснащені вибухівкою дрони, що вільно продаються в інтернеті, легко переводяться у бойовий режим.
Китай довго залишався одним із небагатьох країн, готових експортувати дрони без суттєвих обмежень, — зазначає Сімон Везман зі Стокгольмського інституту дослідження миру Sipri. Це змінюється. По всьому світу держави стрімко вибудовують власні дронові галузі: від України та Туреччини до арабських країн, Індії й Тайваню.
«Дрони може будувати кожен»
Спорудження малих і середніх дронів — не ракетна наука, кажуть фахівці з експорту озброєнь. Терористи й повстанці по всьому світу збирають дрони власноруч і застосовують їх у внутрішніх конфліктах. Досить витягти GPS-модуль або камеру зі смартфона. «Це моторошне майбутнє. Кожен, хто має трохи технічних навичок і доступ до онлайн-інструкції, може побудувати дрон».
Про «дрони без Китаю» говорити ще зарано. Тайвань і Україна найбільше зацікавлені у виробництві безпілотників без китайських компонентів: острівна республіка — через загрозу вторгнення КНР, Україна — бо китайські постачальники через обхідні схеми забезпечують компонентами й ворожу Росію.
Попри зусилля з локалізації, Україна залишається залежною від Китаю у питаннях батарей, певних друкованих плат і лінз, — констатує аналітичний центр Snake Island Institute. Нерідко вибір на користь китайського постачальника диктується вартістю.
Сировинна залежність у виробництві дронів
Американський Center for Strategic and International Studies (CSIS) формулює це різкіше: «Кожен дрон, задіяний у війні в Україні, залежить від Китаю» — чи то розвідувальний апарат, чи FPV-дрон для атаки. Вирішальним є контроль над сировиною та її переробкою: «Наступну війну виграє не та держава, яка спочатку задіє найбільше дронів, а та, яка зможе підтримувати виробництво у великих масштабах».
CSIS вказує на сировину для двигунів, напівпровідників і батарей: рідкісноземельних елементів, графіту та марганцю Пекін контролює понад 90 відсотків світового ринку. Міді — половину. Понад 80 відсотків глобального виробництва германію, що використовується для температурних датчиків, — теж у Китаю. «Якщо США та їхні союзники зможуть забезпечити вуглецеве волокно, сплави та напівпровідники, що живлять безпілотні системи, вони залишаться стійкими під час кризи», — наголошує CSIS.
Як Китай тисне на конкурентів
Важелі тиску Китай уже задіяв: запровадивши експортний контроль на рідкісні землі — призупинений на рік у межах перемир'я у торговельній війні з США — або ввівши санкції проти виробників озброєнь з Європи та Сполучених Штатів. Показовим став приклад найбільшого американського виробника дронів Skydio: у 2024 році Пекін зобов'язав одного з виробників батарей припинити постачання. Skydio був змушений тимчасово зупинити виробництво. Адміністрація Дональда Трампа прагне скоротити залежності та придбати до 2027 року 200 000 малих бойових дронів.
Поки США і Китай ведуть суперечку за панування у сфері штучного інтелекту, його вплив на поле бою ще важко передбачити. Нині дрони виводяться з ладу передусім придушенням радіосигналу — так званим джамінгом. Щоб запобігти цьому, їх прагнуть зробити більш автономними. «Дрони легко виробляти, і вони вже змінюють характер ведення бойових дій», — каже Райснер. «Але справжній переворот настане тоді, коли штучний інтелект почне керувати цими дронами у повністю автономному режимі».
Народна Республіка Китай переслідує й стратегічний інтерес, коли експортує дронові компоненти по всьому світу, обходячи санкції проти Росії та Ірану: вона може опосередковано випробовувати власні технології та прискорювати модернізацію армії — на тлі можливого вторгнення на Тайвань.