Елвіс Сіцела досі не може заспокоїтися після раптового від'їзду свого брата Думісані до Росії на початку 2026 року. Думісані поїхав таємно — родина дізналася про це лише з приголомшливого повідомлення з міжнародного номера.
«Привіт, брате, я зараз у Росії. Це я, Думісані», — наводить текст Елвіс, який попросив не називати його справжнє ім'я з міркувань безпеки.
«Він довго не міг знайти роботу, намагався влаштуватися в Південній Африці — не вийшло, повернувся додому в грудні. А вже в січні його не стало», — розповів Елвіс.
Через кілька тижнів родина отримала ще тривожніші звістки: сусід, який виїхав разом із Думісані, загинув в Україні, де Росія веде повномасштабну війну вже четвертий рік.
«Я закликаю уряди Зімбабве та Росії спільно добитися повернення наших братів додому», — сказав Елвіс, звертаючись до чиновників у Гараре та Москві.
Обвинувачення у торгівлі людьми
Наприкінці березня четверо осіб постали перед магістратським судом Гараре за обвинуваченням у торгівлі людьми. Їм інкримінують відправлення громадян Зімбабве до Росії, де жертв нібито примушували брати участь у війні проти України.
Обвинувачені — Оберт Главаті, Тондераї Мапхоса, Танака Малкон Ґварада та Едсон Дудзаї Ньямудеза — під час засідання перед магістратом Джессі Куфою до суті справи ще не допитувалися. За версією слідства, четвірка змовилась із громадянином Росії на ім'я Іван, щоб переправити шістьох зімбабвійців на російську територію.
Окремий інцидент: офіцери безпеки в міжнародному аеропорту імені Джошуа Мкабуко Нкомо затримали двох братів, які намагалися сісти на рейс до Росії. Попри заяви про поїздку на відкритий день університету в Москві, влада не випустила їх із країни.
Позиція уряду
Речник уряду Нік Мангвана підтвердив: дедалі більше громадян Зімбабве загинули, воюючи на боці Росії, і Гараре веде роботу з репатріації чотирьох тіл.
«Громадян Зімбабве переправляли як іноземних бойовиків. Вісімнадцять осіб загинули за кордоном, проте уряд спроможний репатріювати лише чотирьох — решта застрягла через проблеми з документами», — написав Мангвана у X.
Міністр інформації Жему Сода поклав відповідальність на рекрутингові агентства, які обіцяють високі зарплати й стабільну роботу і свідомо обирають жертв серед людей у скрутному економічному становищі. «Наших громадян полюють безпринципні мережі, що діють із цілковитою зневагою до людського життя», — заявив Сода 25 березня на прес-брифінгу в Гараре.
Колишня сенаторка Чепісо Гелен Мпофу закликала уряд зосередитися на економічному розвитку та реальному створенні робочих місць, а також домовитися з Москвою про захист громадян від примусової участі у бойових діях.
Як діє вербувальна мережа
Журналіст-розслідувач Езра Сібанда, чиє розслідування рекрутингових мереж набрало розголосу на початку березня, описав типову схему: завербованих зустрічають люди у військовій формі, садять в автобуси й везуть до казарм.
«У казармах їх оформляють, беруть відбитки пальців і тиснуть на підписання контрактів. Паспорти й телефони конфіскують, після чого проводять коротке навчання — від десяти днів до місяця», — розповів Сібанда.
За даними розслідування, мережею керує зімбабвієць на прізвисько «Чака Зулу», родом із регіону Матобо, разом із громадянином Росії на прізвисько «Пома». «Їхні мережі в Зімбабве та Південній Африці законспіровані й децентралізовані, тому практично неможливо встановити, скільки людей вже опинилося на передовій», — сказав Сібанда Al Jazeera. Спроби редакції зв'язатися з обома фігурантами залишилися без відповіді.
Фінансова приманка
Зімбабвійців спокушають підйомними до $37 000 і місячною зарплатою близько $4 000. Частина рекрутів справді вважає, що вступає до армії; інших переконують, що їдуть водіями вантажівок або на будівництво. Правду вони дізнаються, коли змінити щось уже неможливо.
«Більшість обіцянок так і не виконують. У деяких випадках родинам надсилають близько $2 000 через Південну Африку — і після цього люди, як правило, більше нічого не отримують», — додав Сібанда.
Сам журналіст звернувся до уряду Зімбабве і, за його словами, отримав позитивну реакцію. «Вони виявили готовність допомогти й наразі збирають відомості про громадян, яких могли завербувати до цих найманських операцій. Я передам ці дані владі», — сказав він. Ускладнювальний чинник: більшість вербувань відбувається на території Південної Африки, де зімбабвійська влада не має прямих важелів контролю.