НАТО очікує від Анкарського саміту 7–8 липня конкретних зобов'язань щодо оборонних витрат і підтвердження підтримки України — про це AP розповів заступник Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі маршал авіації сер Джон Стрінджер.
Стрінджер поспілкувався з AP у Лондоні менш ніж за два тижні до саміту, який стане перевіркою згуртованості 77-річного альянсу. «Саміти — вкрай політичні події, що демонструють єдність будь-якої організації», — сказав він. «Чи переживаємо ми такий момент турбулентності зараз? Так».
Невизначеність з американського боку
Адміністрація Трампа надсилає суперечливі сигнали: президент то погрожував вийти з НАТО, то дивував союзників заявами щодо Гренландії або компліментами на адресу Путіна. Міністр оборони Піт Хегсет минулого тижня розкритикував партнерів за відмову надати бази для ударів по Ірану і оголосив шестимісячний огляд американських сил у Європі.
Адміністрація Трампа стверджує, що скорочення військ давно заплановане та узгоджене. Проте командувач збройних сил Естонії генерал-майор Індрек Сірель зазначив: досі незрозуміло, як американські сили будуть розміщені в балтійських країнах — особливо щодо стримування Росії на східному фланзі. Сірель висловив впевненість у присутності США, але додав: естонські військові шукають способів реагувати на раптові зміни.
Союзники були спантеличені в травні, коли Трамп оголосив про відправку 5 000 військових до Польщі — за кілька тижнів після наказу вивести стільки ж із Європи. «Якщо ви міняєте плани щотижня, щомісяця або навіть щороку — хорошого результату не буде», — сказав бригадний генерал Юрі Райтасало з Фінляндії.
Стрінджер визнав: замінити американський потенціал дальнього удару та розвідки непросто. Але висловив впевненість, що союзники заповнять цей розрив за рахунок «коктейлю» різних спроможностей. Лише США мають бомбардувальники B-1 та B-52, однак теоретично їхні можливості можна частково компенсувати ракетними ударами з наземних, морських систем і малої авіації.
Оборонні витрати: від обіцянок до цифр
На торішньому саміті НАТО домовилися: країни-члени витрачатимуть 3,5% ВВП на основні потреби оборони. Великобританія зобов'язалася досягти цього показника до 2035 року. Але нещодавно двоє міністрів пішли у відставку — зокрема міністр оборони Джон Хілі, — заявивши, що запропонований план передбачає зростання лише до 2,68% ВВП у 2030 році і не забезпечує безпеки країни.
Новий міністр оборони Ден Джарвіс пообіцяв виконати зобов'язання. Стрінджер зазначив: НАТО очікує від Великобританії «переконливого курсу» до 3,5% — вона «несе такі ж зобов'язання, як і всі інші». Британія не може покладатися лише на «інтелектуальне лідерство» в альянсі: позиції треба підкріплювати силами та ресурсами.
Стрінджер додав: деякі союзники вже учетверо збільшили виробництво 155-мм артилерійських снарядів. На саміті розглядатимуть нарощування виробництва в темпах, яких альянс не бачив десятиліттями.
Позиції союзників зі Сходу
Генерал-майор Сірель вважає: безпека Європи потребує двох речей одночасно — зміцнення власних армій і допомоги Україні у виснаженні бойового потенціалу Росії. Бригадний генерал Райтасало закликав союзників фіксувати конкретні спроможності, а не бюджетні відсотки. Фінляндія, яка має найдовший серед членів НАТО кордон із Росією, знає ціну такої чіткості.
Командувач шведської армії генерал-майор Йонні Ліндфорс заявив, що хотів би отримати хоча б загальний контур розподілу оборонних тягарів між союзниками — щоб розуміти, «як починає виглядати НАТО 3.0».
Ставки саміту
Торік генеральний секретар НАТО Марк Рютте утримав Трампа в організації, пообіцявши «ВЕЛИКИЙ» успіх у збільшенні оборонних витрат. Цьогоріч Стрінджер назвав три критерії: «згуртованість і єдність» 32 членів, «чесні» розмови і «переконливі» плани.
Зустріч має вийти за рамки традиційних «комюніке, дорожніх карт і планів дій», переконаний Райтасало. Якщо члени НАТО не перетворять обіцянки на дію — «довіра» до альянсу опиниться під загрозою.