Євросоюз нарешті ухвалив новий санкційний пакет проти Росії та розблокував надання Україні позики підтримки на 90 мільярдів євро. Через день після того, як угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан відмовився від свого вето, кіпрське головування в Раді ЄС оголосило про успішне завершення формальних процедур ухвалення рішень щодо обох проєктів.

Реакція керівництва ЄС

Верховний представник ЄС із зовнішніх справ Кая Каллас заявила, що союз надасть Україні все необхідне для того, щоб вона трималася, аж доки глава Кремля Владімір Путін не зрозуміє, що його війна приречена на провал. За її словами, воєнна економіка Росії дедалі більше відчуває тиск, тоді як Україна отримує відчутну підтримку.

Президент Ради ЄС Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також привітали це рішення. «Поки Росія продовжує нарощувати агресію, ми нарощуємо підтримку мужнього українського народу», — написала фон дер Ляєн у соціальних мережах. Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським вона пообіцяла здійснити перші виплати ще в поточному кварталі.

Зеленський прибув на Кіпр для участі в неформальному саміті глав держав і урядів та назвав цей день «чудовим». За його словами, позика допоможе зміцнити українські збройні сили та пришвидшити виробництво засобів протиповітряної оборони.

Що передбачає новий санкційний пакет

Новий санкційний пакет, що мав набути чинності ще у лютому — до четвертої річниці повномасштабного вторгнення, — спрямований насамперед на скорочення доходів Росії від продажу енергоресурсів.

В енергетичній сфері передбачено:

  • заборону для компаній ЄС брати участь у ремонті російських нафтопереробних заводів, пошкоджених унаслідок українських ударів;
  • заборону транзакцій з портовими терміналами в Росії та третіх країнах;
  • заборону послуг LNG-терміналів і технічного обслуговування російських LNG-танкерів та криголамів;
  • скасування чинного винятку для газового конденсату в рамках заборони на імпорт російської сирої нафти.

Тіньовий флот під прицілом

ЄС включає до санкційного списку ще 46 суден, що входять до так званого тіньового флоту Росії. Їм буде заборонено заходити до портів держав — членів ЄС. Таким чином загальна кількість суден, на які поширюються санкційні заходи, сягне 632. Крім того, спеціальне застереження при продажу танкерів з ЄС покликане унеможливити їх подальше використання Росією.

Фінансові обмеження та торговельні заходи

У фінансовій сфері від системи SWIFT будуть відключені додаткові банки, зокрема банки третіх країн, що підтримують воєнну економіку Росії. Також плануються заборони на операції з криптовалютами та децентралізованими криптоплатформами.

Торговельні обмеження передбачають заборону на імпорт додаткових металів, хімічних речовин та критичної сировини. За оцінками Єврокомісії, ці заходи можуть зменшити доходи Росії на 570 мільйонів євро на рік. Санкціям також підлягатимуть російські та іноземні компанії, що підтримують російський військово-промисловий комплекс.

Нафтопровід «Дружба» — ціна компромісу

Аби спонукати Орбана та словацького прем'єра Роберта Фіцо відмовитися від вето, Україна дозволила відновити роботу нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта транзитом через українську територію надходить до Угорщини та Словаччини. Київ відкинув звинувачення у навмисному блокуванні та наголосив, що трубопровід потребував ремонту після російських авіаударів у січні.

Остаточної домовленості щодо всеосяжної заборони на морські послуги, пов'язані з транспортуванням російської нафти, досягти не вдалося — насамперед через заперечення Греції та інших країн, що побоюються втрати конкурентоспроможності своїх судноплавних компаній. Дипломати ЄС були готові підтримати заборону лише за умови її спільного запровадження країнами G7, що робить вирішальною участь Канади, Великої Британії, Японії та Сполучених Штатів.