Рада Євросоюзу підготувала внутрішній 23-сторінковий документ з оцінкою загроз безпеці блоку — з ним ознайомилося RFE/RL. Меморандум охоплює переважно події та тенденції 2025 року і представляє позиції урядів 27 держав-членів.
Терористична загроза з боку Росії
Документ констатує, що тероризм і насильницький екстремізм «становлять значну загрозу для ЄС». Серед чинників підвищеного ризику названо Афганістан та Іран, однак окремо йдеться й про наслідки агресивної війни Росії проти України.
Меморандум визнає, що безпосередній вплив цієї війни на терористичну загрозу в Європі «наразі залишається обмеженим», але застерігає: «потік стрілецької зброї, легкого озброєння та вибухівки, найімовірніше, матиме наслідки в середньо- та довгостроковій перспективі».
Диверсії та дрони
Другий виклик — диверсії проти критичної інфраструктури. Кораблі так званого тіньового флоту Росії перерізають підводні кабелі в Балтійському морі; підозрювані агенти намагалися підпалювати будівлі в кількох країнах ЄС. Подібні схеми розкривали правоохоронці Чехії, Німеччини та балтійських держав.
Документ попереджає й про масштабніші атаки з використанням безпілотників разом із радіоактивними або біологічними матеріалами. Дрони, що минулої осені залітали з Росії на польську територію, спровокували одну з найгостріших криз у НАТО, а безпілотники з невстановленою країною походження блокували роботу аеропортів Копенгагена та Осло.
Ветерани-бойовики
Третій ризик — повернення до ЄС або в'їзд до нього колишніх комбатантів з обох боків лінії фронту. Ще в січні Естонія поширила серед партнерів дискусійний папір: з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року близько 1,5 млн громадян Росії воювали в Україні — регулярні частини та проксі-підрозділи на кшталт групи Вагнера. Із них близько 640 000 досі перебувають у зоні бойових дій; ще 180 000 ув'язнених достроково звільнили для відправки на фронт.
За даними Таллінна, «чимало ветеранів уже вчинили тяжкі злочини. Їхня загальна кількість у першій половині 2025 року досягла 15-річного максимуму в Росії». У червні міністри закордонних справ ЄС, судячи з усього, домовляться про внесення якомога більшої кількості таких осіб до шенгенського списку заборони в'їзду. Заборона діятиме п'ять років і охоплюватиме всі країни ЄС (крім Кіпру та Ірландії) та позаєсівських членів Шенгену. Естонія вже внесла до чорних списків сотні колишніх солдатів.
ЄС розширює місію EUAM в Україні
На початку травня ЄС проголосував за розширення мандату консультативної місії EUAM Ukraine. Рішення, заблоковане Угорщиною з кінця 2025 року, пройшло після парламентських виборів у середині квітня, на яких партія Орбана «Фідес» зазнала поразки після 16 років при владі.
Нові напрями роботи, що мають запрацювати вже цього літа: протидія гібридним загрозам з боку Москви — захист критичної інфраструктури, кібербезпека, боротьба з іноземними інформаційними маніпуляціями (FIMI) та онлайн-вербуванням — і підтримка реінтеграції ветеранів у цивільний сектор безпеки.
Що таке EUAM і чому це важливо
EUAM Ukraine діє з 2014 року — через кілька місяців після революції Євромайдану. Місія допомагає реформувати верховенство права та цивільний сектор безпеки: поліцію, суди, прокуратуру. Зараз у місії близько 400 співробітників і бюджет 123 млн євро; після розширення він зросте приблизно до 130 млн євро. EUAM має офіси в Києві, Львові та Одесі, а також мобільний підрозділ. Офіси в Маріуполі та Харкові не функціонують через повномасштабне вторгнення 2022 року.
Після початку вторгнення місія також підтримує розслідування міжнародних злочинів, пов'язаних із російськими звірствами. Зібрані матеріали живитимуть майбутній Спеціальний трибунал щодо злочину агресії проти України, над створенням якого працює Рада Європи.
У брюссельських переговорах про вступ розділи 23 і 24 — це «основи»: кожна країна-кандидат відкриває їх першими і закриває останніми. Для України відкриття цих розділів, найімовірніше, відбудеться в середині червня, після чого настануть роки реформ. EUAM стане «очима і вухами» ЄС у цьому процесі.
Що далі
Міністри закордонних справ НАТО зберуться у шведському Гельсінгборгу 21–22 травня на неформальний мінімістеріал — останній перед Самітом НАТО в Анкарі на початку липня. Головна інтрига: позиція держсекретаря США Марко Рубіо. Вашингтон погрожував вивести частину американських військ з Європи на тлі трансатлантичних розбіжностей навколо ситуації в Ірані.