У понеділок у Люксембурзі ЄС офіційно відкрив переговори про членство з Україною та Молдовою — із запізненням майже на два роки. Голова Єврокомісії Урзула фон дер Ляєн назвала старт «великим кроком уперед» і заявила, що розширення має «стратегічне» значення.

Переговори планувалися ще на червень 2024 року, однак Угорщина заблокувала їх вето. Зелене світло з Будапешта надійшло лише після поразки Віктора Орбана на виборах і підписання угоди про захист угорської меншини в Україні.

Амбіційні дедлайни, повільні жорна

Президент України Зеленський хотів би ввести країну до ЄС уже 1 січня 2027 року. Молдовська президентка Майя Санду також прагне діяти швидко. Брюссель орієнтується на 2030 рік — і сам ще не готовий до нового розширення: реформи затримуються. Країни Західних Балкан чекають на членство вже понад 20 років.

33 розділи і шість кластерів

Кожна країна-кандидат мусить пройти 33 переговорні розділи, зведені у шість кластерів. Перший — «Основи» — охоплює питання демократії, верховенства права та ринкової економіки. Відкрити й закрити кожен розділ можна лише за одностайною згодою всіх 27 держав-членів. Чорногорія вже відкрила всі розділи й частину закрила. Для України і Молдови це — старт.

Перешкоди: війна, корупція, вето

Поки в Україні триває війна, вступ до ЄС неможливий — така позиція Брюсселя. При цьому жодного «геополітичного бонусу» не передбачено: обидві країни оцінюватимуть суто за власними досягненнями й прогресом у реформах.

Економічна залежність України від зовнішнього фінансування теж не додає балів. Вже у червні ЄС планує виплатити черговий транш кредиту допомоги на 90 мільярдів євро, аби запобігти дефолту.

Серйозною перешкодою є корупція. Антикорупційні інституції в Києві створені за підтримки Заходу, але ще у 2025 році Зеленський намагався обійти їх, захищаючи тодішнього голову своєї канцелярії Андрія Єрмака. Критику також викликають призупинені через війну вибори, збої в роботі парламенту та концентрація влади у президентській вертикалі.

Польща незадоволена дешевим імпортом агропродукції з України і вшануванням осіб, що колаборували з нацистами. Угорщина, Словаччина і Чехія мають власні застереження. На фінальному етапі у Франції, за всіма ознаками, знадобиться референдум.

Чи подолають Україна і Молдова всі ці бар'єри — поки що невідомо. Одне очевидно: швидко це не станеться.