Вірменія проводить парламентські вибори, ставкою яких є геополітичне майбутнє країни: зберегти проєвропейський курс прем'єра Пашиняна чи повернутися під вплив Москви.
Пашинян проти «Сильної Вірменії»
Прем'єр-міністр Нікол Пашинян, при владі з 2018 року, веде партію «Цивільний договір» на переобрання. Його головний суперник — проросійський мільярдер Самвел Карапетян із партією «Сильна Вірменія», який називає курс на ЄС «безрозсудним кидком» у бік Заходу.
Розчарування в Росії після Карабаху
Поворот Єревана від Москви прискорився у вересні 2023 року: коли Азербайджан захопив Нагірний Карабах, розміщені там російські «миротворці» не втрутилися. Близько 100 000 етнічних вірмен були змушені залишити ексклав. Два роки потому Вірменія вийшла з очолюваного Росією військового блоку ОДКБ.
Кремль погрожує «українським сценарієм»
Москва відповіла тиском. У травні Путін порівняв євроінтеграційні амбіції Вірменії з прозахідним курсом України — саме його він назвав причиною повномасштабної агресії 2022 року. За словами Путіна, поєднати членство в ЄС і Євразійському економічному союзі неможливо. Аналітики западноєвропейських think-tank'ів фіксують масштабні дезінформаційні кампанії з Москви: хакерські атаки, фейки, матеріали з проросійським трактуванням виборів.
Трамп і ЄС підтримали Пашиняна
Президент США Дональд Трамп назвав Пашиняна «чудовим другом і лідером» та пообіцяв «повну підтримку на переобранні». Свою позицію також позначив Євросоюз — на підтримку прем'єра. Сам Пашинян при цьому наголошує, що не прагне остаточного розриву з Росією.
Дві третини — ключова позначка
За опитуванням кінця травня, «Цивільний договір» лідирує з 32%, тоді як дві провідні опозиційні партії разом набрали лише 9%. Питання в тому, чи вдасться здобути конституційну більшість у дві третини місць: без неї неможливо ухвалити зміни до конституції, яких вимагає мирний договір з Азербайджаном. Паралельно Пашинян сам дедалі частіше опиняється під критикою — за відступ від демократичних стандартів, обіцяних після революції 2018 року.