Велика Британія опинилась у центрі дискусії про ядерне переозброєння після того, як міністр оборони Джон Гілі в четвер увечері за австралійським часом пішов у відставку — і зробив це з принципових міркувань, а не через скандал чи внутрішні чвари.
Гілі звинуватив прем'єра Кіра Стармера в тому, що той не виділив коштів, потрібних для оборони країни в умовах зростаючих загроз. «Ви виявилися нездатні, а Казначейство — небажаючим виділити ресурси, яких країна потребує для своєї оборони», — написав він. Кілька годин по тому посаду залишив міністр у справах збройних сил Ел Карнс, за ним — ще двоє помічників.
Відставки в Уайтголі — звична британська драма. Але цього разу вони підсвітили факт, який у Лондоні не дуже прагнули обговорювати публічно: ядерна зброя незабаром становитиме 25% всього оборонного бюджету Великої Британії.
Третє місце після США та Китаю
Антипроліфераційна організація ICAN опублікувала цього тижня щорічний звіт про витрати дев'яти ядерних держав. У 2025 році вони разом витратили майже 119 млрд доларів — на 19% більше, ніж роком раніше. Найбільший приріст зафіксовано у США: Вашингтон додав 12,4 млрд і вийшов на 69,2 млрд, більше за всіх решта разом.
Велика Британія посіла третє місце — 12,6 млрд доларів, обігнавши Росію. Стокгольмський інститут SIPRI фіксує: торік Лондон також оголосив про придбання у США 12 бойових літаків F-35A з ядерними можливостями для участі в угодах НАТО про ядерне спільне використання. Цей план скасовує рішення 1990-х про денуклеаризацію Королівських повітряних сил.
Парламентський Комітет з публічних рахунків встановив, що Міністерство оборони «не забезпечило достатньої прозорості» щодо цих витрат. Як повідомила Financial Times, Defence Nuclear Enterprise у звіті за 2024–2025 роки «не мала облікових записів для підтвердження більш ніж 6 мільярдів фунтів своїх активів». Будівництво чотирьох нових атомних підводних човнів класу Dreadnought — замість застарілих Vanguard — оцінюється у 41 млрд фунтів.
Чому Британія нарощує ядерний потенціал
Логіка за кулісами — заповнення прогалини від відступу США. Оголошений план Вашингтона скоротити зобов'язання щодо захисту Європи штовхає союзників шукати власні гарантії безпеки.
Але британський аналітик Карн Росс звертає увагу на деталь, яка залишається поза публічним дискурсом: США паралельно нарощують розгортання тактичної ядерної зброї потужністю до 50 кілотонн — утричі більше за бомбу, скинуту на Хіросіму — у Британії та на континентальній Європі.
«Схоже, це є зверненням європейців за більшою безпекою через розгортання тактичної ядерної зброї. Це вкрай дивний, суперечливий і справді тривожний розвиток подій», — сказав Росс у подкасті Al Jazeera «The Inside Story».
Директор SIPRI Карім Хаґаґ попереджає: якщо країни роблять стратегії безпеки дедалі більш залежними від ядерної зброї, «це може суттєво підвищити ядерні ризики». Тарік Рауф, колишній керівник відділу верифікації МАГАТЕ, додає: межа між великою звичайною зброєю і ядерною малої потужності «фактично зникає» через нові гіперзвукові засоби доставки.
Ризик ескалації без міжконтинентального обміну
Обидва поточних конфлікти — в Україні й на Близькому Сході — демонструють сценарій, у якому ядерна зброя може бути задіяна не через обмін ударами між Москвою і Вашингтоном, а в локальній ескалації. SIPRI зазначає: у 2025 році кілька країн НАТО, зокрема Німеччина, висловили бажання доповнити угоди про ядерне спільне використання аналогічними угодами з Францією та Великою Британією.
Відставка Гілі збіглася з його запланованим виступом у Портсмуті на заходах AUKUS разом із заступником прем'єр-міністра Австралії Річардом Марлзом. Марлз обмежився коментарем, що партнерство збережеться — воно вже пережило зміни урядів у трьох країнах. Питання, яке він оминув: чи залишається AUKUS правильним проектом в умовах, коли загрози й засоби ведення війни змінюються швидше, ніж їх встигають осмислити.
Лора Тінґл — редактор відділу міжнародних справ телерадіокомпанії ABC.