Президент Трамп зіштовхнувся з рідкісною міжпартійною критикою після того, як наказав Пентагону суттєво скоротити спільні військові навчання між США та Південною Кореєю.
У неділю Трамп оголосив рішення через Truth Social, пославшись на «дуже добрі відносини» з Кім Чен Іном та на відмову Сеула приєднатися до американсько-ізраїльської кампанії проти Ірану. «Нещодавно я запитав президента Південної Кореї, чи хотіли б вони приєднатися до нас у денуклеаризації Ісламської Республіки Іран — і вони відповіли: "Ні, дякую!"» — написав Трамп. Вашингтон позиціонує ці удари як денуклеаризаційну операцію, проте Тегеран заперечує наявність ядерної зброї.
Критика з обох боків
Старший демократ у Сенатському комітеті з питань збройних сил Джек Рід назвав рішення «безглуздим» і попередив: воно сигналізує, що «зобов'язання Америки можна торгувати». «Китай і Росія спостерігають, як легко цей президент кидає союзників — і запам'ятають це, коли наступного разу захочуть нас випробувати», — заявив Рід.
Сенатор Енді Кім нагадав, що рішення про навчання мають ухвалюватися спільно, а не оголошуватися в односторонньому порядку через соцмережі. Конгресвумен Праміла Джаяпал назвала його «небезпечним» для стабільності регіону.
Рідкісну для таких ситуацій критику висловив і республіканець Том Тілліс. На його думку, скорочення навчань «звільнить тисячи північнокорейських солдатів, щоб підтримувати систематичні викрадення, катування, зґвалтування і вбивства невинних українців Путіним».
Контекст: 70 років альянсу
Спільні навчання — частина оборонного партнерства, укладеного 1953 року, коли обидві країни підписали Договір про взаємну оборону. Держдепартамент офіційно характеризує його як «наріжний камінь безпеки й стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні».
Під час першого терміну Трамп тричі зустрічався з Кімом у 2018–2019 роках. Жоден саміт не дав ані дипломатичного прориву, ані реальних кроків до денуклеаризації Північної Кореї. Пхеньян продовжує ракетні випробування — запуск відбувся раніше цього місяця.
Рішення вписується в ширший відхід США від стратегічної уваги до Індо-Тихоокеанського регіону. Торішня Стратегія національної безпеки Трампа орієнтується на Західну півкулю, а кампанія проти Ірану додатково розтягує американські дипломатичні та військові ресурси.