Адміністрація Трампа в суботу дозволила закінчитися терміну дії санкційного звільнення, яке раніше давало змогу таким країнам, як Індія, купувати російську нафту морськими маршрутами. Це сталося після місячного продовження, запровадженого для пом'якшення нафтового дефіциту і зростання цін, спричинених закриттям Іраном Ормузської протоки.

Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що не поновлюватиме генеральну ліцензію на купівлю російської нафти з танкерів. Станом на другу половину суботи за вашингтонським часом повідомлення про поновлення на сайті Міністерства фінансів так і не з'явилося.

Двоє провідних сенаторів-демократів — Джін Шагін та Елізабет Воррен — у п'ятницю закликали адміністрацію Трампа відмовитися від поновлення звільнення. Їхній аргумент: ліцензія забезпечує Москві доходи для фінансування війни проти України, а жодних доказів того, що вона знижує вартість пального для американців, немає.

Снаряд у Румунії

У суботу у дворі нежилого будинку в селі Пардіна, повіт Тулча на південному сході Румунії, знайшли невибухлий снаряд. Міністерство оборони країни підтвердило знахідку, не уточнивши її можливого походження. Румунія має 650-кілометровий сухопутний кордон з Україною.

Російські дрони, що б'ють по українських портах на Дунаї, неодноразово порушували румунський повітряний простір, а уламки збитих апаратів падали на її території. Минулого місяця ударний дрон впав у дворі приватного будинку в місті Галац — перший з початку війни випадок, коли такий інцидент завдав матеріальної шкоди на румунській землі.

НАТО і протиповітряна оборона

Лідери 14 країн східного флангу НАТО цього тижня заявили: систематичні порушення Росією їхнього повітряного простору лише підтверджують нагальну потребу зміцнення систем протиповітряної оборони альянсу проти ракет і дронів. Кілька російських та українських дронів зазнали аварій у Латвії від початку вторгнення, що викликало серйозне занепокоєння в цій колишній радянській республіці, нині члені НАТО і ЄС.

Урядова криза в Латвії

Президент Латвії Едгарс Рінкевічс у суботу запропонував депутата від опозиції Андріса Кулбергса на посаду прем'єр-міністра після відставки Евіки Сіліни.

Сіліна пішла у відставку після того, як звільнила міністра оборони Андріса Спрудса — через інцидент, коли українські дрони залетіли на латвійську територію і вибухнули на нафтовому об'єкті. Латвійська армія визнала, що не виявила апаратів у момент перетину ними кордону з Росією. Сіліна поклала провину на Спрудса за повільне розгортання систем протидронового захисту. У відповідь його партія «Прогресивні» в середу відкликала підтримку уряду, позбавивши прем'єра парламентської більшості.