Після завершення короткого перемир'я, яке домігся президент США Дональд Трамп, Росія та Україна знову масово обмінюються ударами з повітря. Жертви серед цивільних є і в Києві, і на російській території.

Дронова війна повністю визначає хід бойових дій. На суші — майже без змін. Фронт давно перестав бути лінією: це «сіра зона» смерті завдовжки понад 1 000 кілометрів і завширшки подекуди більше 20 кілометрів.

Переговори зайшли в глухий кут

У безвиході не лише наземні бої, де сторони відповідають дроновими ударами на будь-яку спробу просунутися вперед. Застрягли й переговори про завершення війни — і не тільки тому, що США як посередник зайняті конфліктом з Іраном. Москва і Київ, на думку більшості спостерігачів, і далі роблять ставку на бій.

Тиждень тому Путін обмовився, що вважає: війна наближається до кінця. Кремль пояснив: він мав на увазі сподівання, що Зеленський зрештою прийме російські умови і відведе війська з Донецької області. Київ такі умови відкидає.

Що говорить експерт з Росії

Війна на виснаження триватиме, каже історик Матіас Уль. У новій книзі «Наскільки сильна Росія насправді? Правда про військову міць Путіна» (видавництво Herder) він окреслює можливі сценарії розвитку подій. Уль прожив у Росії понад 20 років, працював там у Німецькому історичному інституті, який відтоді оголошено «небажаною» організацією, і продовжує відвідувати країну в рамках мережі Макса Вебера з питань Східної Європи.

Росія завдяки своїм ресурсам здатна продовжувати війну, каже Уль. Економічні труднощі наростають через санкції — але системного колапсу, якого очікували на Заході, не відбувається.

Російський військовий аналітик Дмітрій Кусньєц із «Медузи» вважає, що ціни на нафту дають певне полегшення для воєнної скарбниці Путіна. Водночас він сумнівається, що Генеральний штаб зуміє захопити Донбас до кінця осені в умовах повільного просування. Кусньєц вважає Україну краще підготовленою до дронової війни, ніж Росію.

Дрони: захисту поки немає

Проти переваги дронів поки що не знайдено дієвого засобу, підкреслює Уль. Їх спочатку треба нейтралізувати на полі бою — лише тоді знову стане можливим успішний наступ. Через вартість для цього придатні лише лазери або кулемети, сказав він в інтерв'ю Deutsche Presse-Agentur.

Українці дедалі більше знищують російську систему протиповітряної оборони і намагаються відрізати Крим. Численні удари по об'єктах нафтової галузі також завдають клопоту Росії. Зеленський оголосив про намір посилити атаки вглиб російської території, щоб зменшити залежність Москви від експорту енергоносіїв.

Мобілізація і брак піхоти

У Росії силові кола тиснуть на Кремль з вимогою ескалації. Уль не виключає, що за умови скорочення добровольців Москва вдасться до чергової часткової мобілізації або перейменує «спеціальну військову операцію» на «антитерористичну операцію» — це відкрило б шлях до використання призовників.

Україна програє в кадровому відношенні через значно меншу демографічну базу. Брак піхоти лише посилюватиметься. Крайнім виходом стала б мобілізація чоловіків від 18 до 25 років, яких досі виключено з обов'язкового призову. Зараз Київ не здатний проводити масштабні наступальні операції, які були можливі в перші роки війни.

Чотири сценарії завершення

Україна розширює власне оборонне виробництво та виробництво дронів, але і надалі залежить від західних систем протиповітряної оборони та розвідувальних даних — тепер переважно від французів. Загалом економічний потенціал країни через відтік людей та мобілізацію в довгостроковій перспективі знижується.

Поруч із війною на виснаження Уль окреслює ще три сценарії: заморожування без укладення миру; вимушений компроміс — припинення вогню під зовнішнім тиском з боку США. Останній — «непередбачувана подія»: система Путіна через тривання війни може добігти передчасного кінця, якщо воля до військового рішення вичерпає сили та бойовий дух країни.