Сі Цзіньпін урочисто зустрів Владіміра Путіна в Пекіні — за кілька днів після того, як прийняв Дональда Трампа. Символіка очевидна: китайський лідер демонструє здатність вести паралельну дипломатію з обома полюсами глобального протистояння.
Але за протокольним церемоніалом криється суттєвіша зміна. Російська війна в Україні перетворила Москву на молодшого партнера в тандемі, який Путін ще недавно публічно позиціонував як рівноправний. Економічна залежність від китайського ринку, технологій і фінансових каналів зростає з кожним місяцем санкційного тиску.
Водночас західні лідери відновлюють прямі контакти з Пекіном — і Китай отримує важіль з обох боків. Це дає Сі простір для маневру, якого в нього ніколи не було раніше в стосунках із Кремлем.
Що цей дисбаланс означає практично — чи може Пекін реально тиснути на Москву щодо умов завершення війни, і чи захоче він це робити — Guardian обговорює із заступником керівника міжнародного відділу виданняДевікою Бгат.
