Саміт НАТО завершив роботу в Анкарі — столиці Туреччини. Дводенна конференція зібралась у напружений момент для альянсу: тривала три місяці війна США та Ізраїлю проти Ірану, звичні випади президента США Дональда Трампа на адресу союзників і зростаюча тривога в Європі щодо російського військового потенціалу.

Оборонні бюджети та підтримка України посіли центральне місце в порядку денному: альянс пообіцяв Києву 70 мільярдів євро (80 млрд доларів) допомоги і підтвердив курс на нарощування оборонних витрат.

«Це веде до справжнього перетворення НАТО», — заявив генеральний секретар Марк Рютте. «З погляду США ви матимете європейських союзників, значно спроможніших спільно зі Штатами працювати в рамках НАТО і захищати мільярд людей».

Трамп назвав саміт «дуже успішним», відзначеним «колосальною єдністю». Господар зустрічі — президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган — охарактеризував переговори як «історичні». Утім, конференція не обійшлась без несподіванок: Трамп оголосив, що меморандум Вашингтона з Тегераном «закінчився», а після місяців відносної тиші знову заявив претензії на Гренландію.

Трамп: меморандум з Іраном «закінчився»

Іранська війна вже кидала тінь на саміт як одна з головних точок розбіжностей між США та союзниками. Крихкість перемир'я опинилась у центрі уваги раніше, ніж очікувалось: вранці в середу США завдали десятків ударів по Ірану, пославшись на помсту за атаки Тегерану на торгові судна в Ормузькій протоці.

«Ними керують хворі люди. Вони жорстокі, насильницькі, і якби вони мали ядерну зброю, то застосували б її», — сказав Трамп. «Що стосується мене, це закінчено».

Пізніше того ж дня він уточнив, що не вірить у справжнє відновлення бойових дій і що США «не прагнуть до тривалого» конфлікту. Критики у Вашингтоні звинуватили Трампа в зриві переговорів. Генсек НАТО Рютте, натомість, назвав удари «абсолютно необхідними»: «Іран фактично порушує перемир'я. Вважаю цілком принциповим, щоб США жорстко відреагували». Підсумкова декларація НАТО закликала Тегеран поважати свободу судноплавства в Ормузькій протоці і повторила, що Іран не може отримати ядерну зброю.

Оборонні витрати

Під тиском Трампа лідери НАТО домовились збільшити оборонні витрати і розвинути військово-промисловий потенціал альянсу, включно з протиповітряною та протиракетною обороною. Декларація передбачає «понад 50 мільярдів доларів у нових закупівлях» з акцентом на далекобійні удари, інтегровану ППО і ПРО, безпілотні системи та розвідку. Також згадується «сумісна трансатлантична бойова хмарна інфраструктура та впровадження потужних моделей штучного інтелекту».

За даними НАТО, лише п'ять із 32 членів альянсу прогнозовано досягнуть у 2026 році цільового показника в 3,5% ВВП на базову оборону. На торішньому саміті в Гаазі члени погодились підвищити базові витрати з 2%, а також спрямовувати 1,5% ВВП на ширші оборонні інвестиції — 17 членів мають досягти цієї позначки. Середні базові оборонні витрати в Європі НАТО та Канаді склали 2,3% ВВП у 2025 році і зросли до 2,53% у 2026-му. США повідомили про 3,17%.

Допомога Україні

Президент України Володимир Зеленський провів безперервну серію зустрічей упродовж двох днів, збираючи підтримку для країни, яка не є членом НАТО. Альянс пообіцяв 70 мільярдів євро (80 млрд доларів) у вигляді військового спорядження, допомоги й навчання та підтвердив «суверенні зобов'язання» підтримувати аналогічні рівні у 2027 році.

Між Зеленським і Трампом склалась тепла атмосфера: вони разом вийшли до журналістів перед двосторонньою зустріччю. Трамп заявив, що США надасть Україні право виробляти зенітно-ракетні комплекси Patriot — системи, на ліцензію виробництва яких Київ просив нещодавно. «Ми покажемо їм, як це робити. Думаю, вони зможуть виробляти їх доволі швидко», — сказав Трамп.

Після зустрічі Зеленський написав у X, що «вдячний», і повідомив, що вони обговорили «ідеї, які можуть зміцнити наші позиції і наблизити мир». Також він підписав двосторонні угоди щодо дронів з кількома країнами, переговори ще з декількома тривають.

Нове загострення навколо Гренландії

Протягом обох днів саміту Трамп повертався до теми Гренландії — автономної данської території в Арктиці. «Гренландія дуже важлива для США, але не важлива для Данії», — стверджував він. Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен дала чітку відповідь: Гренландія не продається. «Ми готові захищати кожен дюйм НАТО, включно з нашою власною територією», — сказала вона.

ЄС підтвердив, що «рішення щодо майбутнього Гренландії належать гренландцям та данцям», назвавши територіальну цілісність фундаментальним принципом міжнародного права. Рютте, своєю чергою, визнав, що Трамп «має рацію» щодо зростання впливу Китаю та Росії в Арктиці, і наголосив, що НАТО домовилось «спільно не допустити цього».

Трамп критикує союзників за позицію щодо Ірану

На тлі похвал на адресу Ердогана більшість публічних виступів Трампа зводилась до критики членів альянсу, які не підтримали США у війні проти Ірану. «Я дуже незадоволений НАТО. Члени альянсу не хотіли допомагати нам проти головного спонсора тероризму — Ірану», — заявив він перед основною сесією.

Головним об'єктом критики стала Іспанія, яка не дозволила США використовувати свої бази для операцій проти Ірану. Трамп доручив міністру фінансів Скотту Бессенту «відрізати» Мадрид від торгівлі зі США. Дісталось і Великій Британії: попри те, що Лондон у березні дозволив Вашингтону використовувати британські бази «в рамках колективної самооборони регіону», прем'єр-міністр Кір Стармер неодноразово запевняв, що країна не втягнеться у війну безпосередньо. Трамп назвав такий підхід «дивним» і «не в дусі Вінстона Черчилля».