Путін прилетів до Пекіна у вівторок для переговорів з Сі Цзіньпіном — через кілька днів після того, як Дональд Трамп завершив власний китайський візит, перший за майже десятиліття для президента США.
Кремль повідомив, що лідери обговорять подальше зміцнення стратегічного партнерства та ключові міжнародні питання. За підсумками зустрічі обидві сторони мають підписати спільну декларацію.
Відносини між Росією та Китаєм значно потеплішали після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році. Відтоді Путін щорічно їздить до Пекіна. Напередодні поїздки обидва лідери обмінялися «вітальними листами» з нагоди 30-річчя стратегічного партнерства.
«Справді безпрецедентний рівень»
У відеозверненні до китайської аудиторії Путін заявив, що двосторонні відносини досягли «справді безпрецедентного рівня», а торгівля між країнами «продовжує зростати».
«Наше тісне стратегічне партнерство стабілізує ситуацію у світі. Ми прагнемо миру і загального процвітання — і нікого не протиставляємо собі», — заявив він, не назвавши жодної третьої країни.
Коли Путін востаннє відвідував Пекін у вересні 2025 року, Сі вітав його як «старого друга» — тепліше, ніж американського гостя на минулому тижні. Цього разу Путін розраховує показати: їхній союз стоїть незалежно від того, що Трамп обговорив із Пекіном.
Що на порядку денному
Патриція Кім із Брукінгського інституту (Вашингтон) вважає, що Сі майже напевно поінформує Путіна про зміст саміту з Трампом. Відсутність видимих американсько-китайських домовленостей «заспокоїть Москву: Пекін не пішов на поступки, які б підірвали інтереси Росії».
Окрема тривога Путіна — енергетика. Трамп заявив на Fox News, що Китай погодився купувати американську нафту. Для Москви китайський ринок збуту критично важливий: саме він фінансує воєнне виробництво в умовах санкцій. «Путін не хоче втратити цю підтримку», — сказав AFP Лайл Морріс з Asia Society.
Енергетика й Іран
Головною практичною темою може стати розширення енергетичних поставок. Пекін зацікавлений у нарощуванні імпорту російських вуглеводнів, а Москва — у нових контрактах, особливо на тлі атак України на власну енергетичну інфраструктуру. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після квітневих переговорів із Сі вже говорив, що Росія готова «компенсувати» енергетичний дефіцит Китаю.
Ще одна тема — ситуація навколо Ірану. За словами Джеймса Чара з Наньянського технологічного університету Сінгапуру, Китай зацікавлений у якнайшвидшому завершенні протистояння в Ормузькій протоці, що є критичним вузлом його морської торгівлі. Росія ж, навпаки, отримує від конфлікту економічні вигоди — через послаблення санкційного тиску на енергоекспорт.
Хоча Китай регулярно закликає до мирних переговорів щодо України, він не засудив Росію за вторгнення, позиціонуючи себе як нейтральну сторону конфлікту, якому вже понад чотири роки.