Польща розглядає можливість позбавити президента Зеленського ордена Білого орла після того, як Україна перейменувала армійський підрозділ на честь Української повстанської армії. Польський президент Кароль Навроцький закликав відкликати цю нагороду, якою Зеленського відзначили 2023 року.

Перейменування та реакція Варшави

Зеленський підписав указ, яким визнав внесок одного з бойових підрозділів у боротьбу проти Росії, надавши йому ім'я Української повстанської армії (УПА). У роки Другої світової та після неї УПА воювала проти Червоної армії, на певному етапі в союзі з нацистськими загарбниками, задля здобуття незалежності України. Київ наголошує, що перейменування не несе жодного «антипольського наміру», а самі солдати обрали цю назву, щоб вшанувати тих, хто боровся проти Москви.

Волинська різанина: суперечні трактування

УПА причетна до Волинських масових убивств 1943–1945 років. За польськими даними, жертвами стали близько 100 000 етнічних поляків. Тисячи українців також загинули у відплатних убивствах. Польські історики кваліфікують ці події як геноцид, метою якого було не допустити польських претензій на суверенітет над переважно українськими територіями. Київ відкидає цей термін: конфлікт був складнішим і забрав тисячи українських жертв.

Десятиліття без вирішення

Ці події залишаються предметом суперечок, хоча Польща рішуче підтримала Україну після 2022 року: прийняла майже мільйон біженців і поставляє зброю. 1947 року Польща примусово переселила близько 140 000 етнічних українців та лемків із південного сходу країни на відвойовані в Німеччини землі. Метою було придушити підпільні загони УПА, однак Київ розцінює це як злочин етнічної чистки.

Польські уряди послідовно добиваються доступу до місць масових убивств на заході України. Торік Польща розпочала ексгумацію останків у колишньому польському селі Пужники, а минулого тижня Київ дозволив додаткові ексгумації у Любомльському районі Волині.

Навроцький і польська внутрішня політика

Навроцький, консервативний історик-націоналіст, неодноразово звинувачував Київ у зволіканні з відповіддю на запити щодо ексгумацій і вимагав визнання Волинської різанини геноцидом. Під час виборчої кампанії він апелював до втоми поляків від великого числа українців у країні та обіцяв не ратифікувати членство України в НАТО, щоб не провокувати Москву — відступлення від попереднього польського курсу, що викликало роздратування Києва. Критики звинувачують його в просуванні версії польської історії, яка замовчує незручні сторінки минулого.