Польща та Румунія, що межують із зоною бойових дій, взялися за відродження власних оборонних галузей. Російський наступ в Україні перекроїв плани по всьому Євросоюзу — який запустив програму переозброєння вартістю 800 мільярдів євро — і особливо позначився на двох східноєвропейських країнах, кожна з яких ділить із захоплюваною державою сотні кілометрів кордону. З початку конфлікту — трохи більше чотирьох років тому — Варшава і Бухарест стали ключовими вузлами постачання зброї та гуманітарної допомоги Києву.
Тепер обидві столиці хочуть зайняти місце провідних постачальників дронів у Європі, спираючись на оборонну програму ЄС SAFE — кредитний механізм на суму до 150 мільярдів євро для країн, що інвестують у оборонне виробництво.
Польська відповідь: центр OSA і PLargonia
Наприкінці березня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відкрив Центр автономних систем (OSA) — у рамках проєкту з прискорення досліджень і виробництва безпілотних літальних апаратів. Модель PLargonia позиціонується як «польський Shahed» — натяк на барражувальні боєприпаси іранського виробництва, які Росія зараз масово випускає під назвою «Герань» для ударів по Україні. «Першочергове завдання — завершити розробку PLargonia, військового дрона, який незабаром буде прийнятий в експлуатацію і поставлений на виробництво», — заявив Косіняк-Камиш.
Центр на околицях Варшави координують армія і Польська збройна група PGZ — державний консорціум оборонних підприємств — а також кілька цивільних науково-дослідних інститутів. За даними виробника, PLargonia легший за Shahed: дальність дії — до 900 кілометрів, максимальна маса бойової частини — 20 кілограмів, тоді як у іранської моделі ці показники становлять 2400 кілометрів і 90 кілограмів відповідно.
Суперечка навколо фінансування
Проєвропейський уряд прем'єр-міністра Дональда Туска хоче фінансувати виробництво дронів із коштів ЄС. Проте президент-євроскептик Кароль Навроцький наклав вето. «Рішення президента нічого не змінює у відносинах між польським урядом і Єврокомісією», — заявила Магдалена Собковяк-Чарнецька, відповідальна за SAFE у польському уряді. Зараз чиновники розробляють план, за яким гроші надходитимуть до військового фонду без підпису президента.
Навроцький стверджує, що кредит буде надто дорогим, хоча його відсоткова ставка нижча за ту, що країна сплачує за суверенним боргом. Туск визнав: саме безпрецедентне проникнення російських дронів у польський повітряний простір минулого року підштовхнуло до ідеї нарощування виробництва. Кошти SAFE також планується спрямувати на антидронову систему вартістю близько 3,5 мільярда євро.
Румунія та Україна: Cuda і Sirin
Падіння кількох дронів на румунській території змусило Бухарест переглянути збройову політику. У середині березня президенти Зеленський і Нікушор Дан підписали угоду про спільне виробництво дронів у Румунії — проєкт вартістю 200 мільйонів євро через механізм SAFE. Більша частина виробленого передусім задовольнятиме потреби збройних сил України; українська сторона дозволила обмін технологіями та інтелектуальною власністю.
«Перевага цієї співпраці — ці дрони випробувані в бою і показують хороші результати, що дозволяє Румунії пропустити певні етапи тестування», — сказав Аурел Казаку, колишній директор державної компанії Romarm. Перші моделі отримають назви Cuda і Sirin, а виробництво розшириться до шести різних систем, серед яких — барражувальний боєприпас. Авіабудівна компанія Romaero розраховує виробляти близько 1500 дронів на місяць до кінця цього року; вона перебуває в стані неплатоспроможності вже два роки, і її відновлення залежить від цього проєкту.
Економічний вимір
З економічного погляду виробництво дронів пожвавить господарство, створить тисячі робочих місць і розбудує мережу постачальників комплектуючих. «Дрони — це не просто збірка, а ще й аеродинаміка, двигуни, системи руху, системи зв'язку та електрооптичні датчики», — наголосив Казаку. Окремий виклик — зв'язок із безпілотником: «Даремно будувати його, якщо не можеш підтримувати з ним зв'язок через супутник або електронні системи».