Північна Корея протягом десятиліть орієнтувалася насамперед на Пекін. Тепер ця аксіома ставиться під сумнів. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Москва і Пхеньян вибудували настільки насичені відносини — військова співпраця, договірні зобов'язання, технологічний обмін — що аналітики запитують: чи не став Путін головним партнером Кім Чен Ина?
Від снарядів до балістичних ракет
Військова співпраця починалася з постачань артилерійських снарядів: до листопада 2024 року КНДР передала Росії близько 6,5 мільйона одиниць. Масштаб розширився — до 2025 року Пхеньян надав щонайменше 100 балістичних ракет і до 9 мільйонів одиниць боєприпасів різних типів, що застосовуються в Україні.
Обмін двосторонній. Росія передала Пхеньяну передові технології: супутникові двигуни, ударні та розвідувальні безпілотники, системи протиповітряної оборони і засоби радіоелектронної боротьби. Понад 20 000 північнокорейських військовослужбовців пройшли службу в Росії; тільки в Курській області втрати склали близько 6 000 осіб — натомість вояки здобули сучасну тактику і реальний бойовий досвід.
Договір, якого не підписував Китай
Візит Путіна до Пхеньяна в червні 2024 року завершився підписанням Договору про всебічне стратегічне партнерство — першого договору про взаємну оборону між Пхеньяном і великою державою з часів холодної війни. Угода зобов'язує кожну зі сторін надати «військову та іншу допомогу всіма наявними засобами» у разі збройного нападу і цим змінює характер відносин: від тактичної зручності до стратегічного союзу.
Китай тримає руку на гаманці
Попри гучні заголовки про відступ Китаю, економічна картина інша. На Пекін припадає 95% зовнішньої торгівлі Північної Кореї і 85% її експорту. У 2025 році двосторонній товарообіг відновився до 2,73 мільярда доларів, наближаючись до допандемічних рівнів. Китай залишається для КНДР постачальником практично всього пального, значної частки продовольчого імпорту і валюти.
Пекін спостерігає за московсько-пхеньянським зближенням із занепокоєнням, але обрав виважену позицію. На відміну від Росії, Китай не підписав з Північною Кореєю договір про взаємну оборону і не постачає летальну зброю для конфлікту в Україні. Економічну підтримку Москви Пекін поєднує зі стратегічною стриманістю щодо прямої участі у війні.
Нова самостійність Кіма
Трансформація — не про те, що Росія витісняє Китай. Йдеться про нову стратегічну самостійність Пхеньяна. Кім Чен Ин відправив війська до Росії без погодження з Пекіном, підписав пакт про взаємну оборону і проводив ракетні випробування самостійно, хоча фундаментальний економічний зв'язок з Китаєм нікуди не дівся.
«Північна Корея отримала другу опору. Вона більш самостійна, більш боєздатна і більш вагома геополітично, ніж три роки тому», — резюмують аналітики. Вісь Росія — Пхеньян додає непередбачувану змінну до рівняння Північно-Східної Азії, яку Вашингтон, Сеул і Токіо тепер змушені враховувати у своїх стратегічних розрахунках.