Збої в енергетичному секторі Росії, спричинені війною проти України, відгукуються по всій Центральній Азії: ціни на паливо зростають, а уряди шукають альтернативні джерела постачання. Чиновники запевняють, що поставки будуть достатніми, а ціни знизяться, коли глобальні збої стабілізуються.
Киргизстан: резерви є, але платити важче
Перший заступник прем'єр-міністра Киргизстану Данияр Амангельдієв заявив журналістам, що зростання цін неминуче з огляду на геополітичну нестабільність.
«Є можливість не підвищувати ціни різко, а збільшувати їх поступово — по 1 сому кожні два тижні», — сказав Амангельдієв. Один киргизький сом дорівнює трохи більше одного американського цента.
Для звичайних людей зміни відчутні вже зараз. Азат, таксист із Бішкека, розповів Киргизькій службі RFE/RL, що зростання вартості палива з'їдає його щоденний заробіток: «Ледве зводимо кінці з кінцями. Бензин піднявся до 45 сомів за літр. Раніше та сама поїздка коштувала близько 1 200 сомів, тепер — 1 700».
«Місто постійно в заторах. Буває, навіть витрат не покриваємо і залазимо в борги», — додав він.
Канат Єшатов, голова Асоціації нафтотрейдерів Киргизстану, стверджує, що постачання стабільне: «Резервів вистачить більш ніж на шість тижнів». Він зазначив, що частина НПЗ тимчасово зупинена через удари дронів.
Таджикистан: найвразливіша позиція
Таджикистан з 11 мільйонами жителів — найвразливіша країна регіону. За даними Антимонопольної служби республіки, 84 відсотки нафтопродуктів, імпортованих Таджикистаном у 2025 році, надходили з Росії. Ціни на бензин і дизель ростуть — ситуацію додатково ускладнюють збої в постачанні з Перської затоки через близькосхідну війну.
Абдужаббор, таксист із Худжанда, розповів Таджицькій службі RFE/RL 25 червня, що дизельне паливо різко подорожчало: з 9 сомоні 60 дирамів (близько 1 долара) до 13 сомоні 50 дирамів (1,41 долара) за літр.
«Наші доходи падають. На заправках кажуть лише, що ціни зросли скрізь, але ніхто не пояснює, з чим це пов'язано», — сказав він.
Влада Таджикистану списує зростання цін на «зовнішні фактори», прямо не називаючи Росію. Ситуацію ускладнив новий екологічний збір — 30 євро за тонну на імпортований бензин і дизель.
Узбекистан: авіарейси під загрозою
В Узбекистані з населенням 38 мільйонів флагманська авіакомпанія оголосила про скасування кількох рейсів до Росії через нестачу авіаційного палива. Економіст Отабек Бакіров пов'язав це із залежністю країни від російського енергетичного імпорту та закликав терміново домовлятися про альтернативні джерела постачання через сусідні країни.
Казахстан: буфер, що слабшає
Казахстан поки уникнув серйозного паливного шоку: власні НПЗ і резерви дозволили АЗС працювати в штатному режимі. Країна обмежила експорт нафтопродуктів, щоб захистити внутрішній ринок.
Ситуація набула незвичного повороту: Росія, що традиційно постачала паливо до Центральної Азії, сама звернулась до Астани. Reuters повідомило, що Москва запросила постачання бензину АІ-92 для пом'якшення дефіциту на власних НПЗ.
Виступаючи в Сенаті Казахстану 25 червня, перший заступник міністра національної економіки Азамат Амрін применшив ці переговори: «Конкретного рішення ще немає. Це лише пропозиція».
Заступник міністра торгівлі Жанель Кушукова заявила, що пріоритет — захист внутрішнього ринку, і повідомила про зниження імпортних мит для залучення палива з третіх країн, зокрема з Китаю. Голова Комітету Сенату з економічної політики Суйіндік Алдашев підтвердив: «Навіть авіаційне гасо зараз у нас у дефіциті. Тож ніхто нас не примушує».
Оренбурзький вузол
Удари по Оренбурзькому газопереробному заводу в Росії порушили роботу казахського енергосектору. Аналітик Олжас Байділдінов пояснив: проект Karachaganak Petroleum Operating постачає сировинний газ саме на цей завод «Газпрому», де він переробляється і повертається до Казахстану товарним і зрідженим газом. Щороку через Оренбург проходить близько 9 мільярдів кубометрів — майже третина від обсягу переробленого в країні газу.
«Попередні збої в Оренбурзі призвели до падіння видобутку нафти на KPO на 30 відсотків», — зазначив Байділдінов. Цього разу Росія може виявитися не в змозі допомогти. Залежність Астани від російської інфраструктури стає дедалі вагомішою проблемою — і Казахстан дедалі частіше звертається до Китаю, ризикуючи замінити одну залежність іншою.