На тлі тривалої невизначеності, спричиненої війною в Україні та напруженістю в трансатлантичних відносинах, НАТО зіштовхується з новою хвилею сумнівів щодо своєї єдності та довіри до організації. Ганно Певкур підтвердив упевненість у колективній обороні, попри те що Дональд Трамп ставив під сумнів зобов'язання альянсу та чинив тиск на європейських членів із вимогою збільшити військові витрати. Естонія та інші прифронтові держави залишаються насторожі щодо Росії, яку, за даними розвідки, готують до майбутніх конфліктів за межами України.
Чому це важливо
Довіра до положення НАТО про колективну оборону є фундаментом безпеки всієї Європи. Будь-які сумніви щодо американських зобов'язань ризикують послабити стримування Росії та можуть спонукати її до нової агресії. Водночас обмежений самостійний військовий потенціал Європи вказує на структурний дисбаланс, який, якщо його не усунути, здатен кардинально змінити глобальну архітектуру безпеки.
Ключові учасники
Головними діючими особами є держави-члени НАТО, передусім країни Східної Європи — зокрема Естонія та Литва, — Сполучені Штати як провідна військова сила альянсу та Росія як сприйнята загроза. Центральне місце в проблемі посідають і європейські уряди, на які чиниться тиск із вимогою нарощувати оборонні витрати.
Що далі
Напруженість усередині НАТО, ймовірно, збережеться в міру того, як тривають дискусії щодо розподілу тягаря та стратегічних пріоритетів. Збільшення оборонних витрат у Європі очікується, проте прогрес може бути нерівномірним. Вирішальними чинниками у визначенні того, чи зміцниться згуртованість НАТО, чи зазнає глибших випробувань, залишатимуться перебіг війни в Україні та зовнішньополітичні рішення США.